Рогнеда - Валентин Лукіч Чемеріс

як намистечка разок, – слів-братів, слів-сестер і слів-родичів, що походять з одного сімейства. Всі вони, як у мовознавстві кажуть, одного кореня. Тож їх, чи бодай частину, принагідно хотілося б отут згадати.

Так-таки і є – красна…

Ось разок цих слів.

Краса – властивість, якість гарного; приваблива зовнішність, урода.

Наводити красу – чепуритися.

В усій красі – в усьому блиску.

Красуня, красень – зрозуміло.

А ще ж – красуля, красунька тощо.

А ще ж – красивий, красивість, красиво…

Красний – те саме, що гарний, чудовий, найкращий.

І взагалі – своєрідна вершина, часом для багатьох недосяжна – прекрасний, прекрасна… Особливо, коли вона – прекрасна. І життя тоді теж прекрасне. Згадаймо: прекрасна стать, прекрасна половина роду людського.

А ще ж красномовний, той, який уміє гарно говорити (і хай говорить, аби тільки до діла, не всує), майстерно володіє словом.

Краснопис – те саме, що каліграфія.

Не слова, а – красота. Що ними можна й покрасуватися.

А ще – красна дівиця…

Красна мова. (Наша, наша, їй же Богу, це наша українська мова. А вже потім інші мови, бо всі вони у кожного народу незмінно красні.)

Красна ціна.

Красне місце.

Красне письменство – художня література.

Красне слово – влучне, виразне.

Красний господар – добрий господар. Будьмо такими!

Красний день – гарний, погідний день.

В цьому ряду і красне сонце. Себто яскраве сонце.

Князя Володимира недарма ж прозвали Красним Сонцем (Сонечком) Русі – він таким і був. Яскравий, як гарне сонце.

Його вже не буде, а на Русі ще довго, як сонце в її небі з’являлося, казали: КРАСНЕ.

А хтось неодмінно додавав:

– Не інакше, як наш князь Володимир по небу ходить, на Русь, чи все там гаразд, дивиться, поглядає…

На сім – бувайте!

Буду закінчувати своє красне письменство.

Красно вам дякую!

Як сказав мій друг-поет:

Зійшло над нами сонце красне І знову я з тобою, моя Русь. В душі воно ніколи не погасне, Покіль онуком русичів я звусь. Примечания
1

Стилобат (стереобат) – в античній архітектурі – цоколь будівлі або колонади.

(обратно) 2

Османська (Оттоманська) імперія – офіційна назва Туреччини до 1922 року (походить від імені Османа I). Склалася в XV–XVI ст. в результаті турецьких завоювань в Азії, Європі і Африці. Припинила своє існування після Першої світової війни 1914–1918 рр., юридично – 1922 р., після ліквідації султанату.

(обратно) 3

Півострів на півночі Європи в межах Данії (більша частина) та Німеччини. Омивається Північним морем та протоками Скагеррак та ін.

(обратно) 4

Скандинави – загальна назва норвежців, шведів, датчан, ісландців, фарерців.

(обратно) 5

Прізвище Багрянородний походить від Багряної (Порфирної) зали імператорського палацу, де імператриці зазвичай народжували нащадків трону. Ім’я Костянтин латиною означає постійний, стійкий – таким він і був. І як імператор, і як людина.

(обратно) 6

Усобиця (міжусобиця) – незлагода, внутрішній розбрат, війна між суспільними групами однієї країни