Притулок пророцтв - Деніел Кіз
Знову повернулася до нього.
– Суд хоче знати, чи Спілка захисту громадянських свобод заперечує провину доктора Кайла?
– Ну, у мене не було достатньо часу для ознайомлення зі справою. Захист вимагає перенесення.
– Міс Тейлор, чи погоджується прокурор штату?
– Ні, Ваша честь. Це слухання стосується не просто незаконного проникнення на територію держави. Мене повідомили, що ця жінка могла проникнути в Сполучені Штати, щоб вчинити – або допомогти в організації, або ж вона володіє інформацією про – теракт проти нашої країни.
Суддя Родріґес трохи підвелася й суворо глянула на Коулмена.
– На яких підставах доктор Кайл відмовляється співпрацювати з відділом розслідувань нацбезпеки?
– Ваша честь, мій клієнт бажає співпрацювати. Проте його обмежує конфіденційність комунікації між лікарем і пацієнткою.
Родріґес повернулася до Тейлор.
– Чому суд має дозволити вам обійти лікарську таємницю?
– Оскільки, крім того, що ця жінка допомагає терористам, вона також утікачка, яку в Греції розшукують за пограбування банку. Наші країни мають домовленості про екстрадицію у випадку таких злочинів.
– Ці злочини були вчинені на американській території?
– Поки що ні, Ваша честь. Вони були вчинені проти грецько-американського «Афінського банку». Вона не просто перевозила терористів, її також обвинувачують у підриві міжнародного пасажирського терміналу в Піреї, метою якого було вбивство туристів і американських моряків.
Родріґес перевела погляд на Коулмена.
– Що скажете?
– Ваша честь, лікарську таємницю можна обійти, щоб запобігти майбутнім злочинам, а не допомогти правоохоронним органам дістати інформацію про вже скоєні.
Агентка Тія не зводила з нього розлютованого погляду.
– Ви не розумієте! Наші джерела в Афінах мають інформацію від ув’язненого члена «Сімнадцятого листопада» про те, що ця жінка й Алексі Коста, лідер другого покоління «Сімнадцятого листопада», перебувають у змові з МЕХ і збираються вчинити напад, внаслідок якого загинуть більше американців, ніж під час теракту у вежах-близнюках.
Кайл відкинувся назад і подумки благав, щоб суддя дозволила йому зламати таємницю.
Суддя Родріґес роздивлялася його.
– Містере Кайл, суд вважає, що, згідно з Актом про національну безпеку від 2002 року, статтею 215(б), будь-який громадянин США не має права перетинати кордон цієї країни в будь-якому напрямку без чинного паспорта. Допомагаючи цій людині втекти від влади Греції, ви допомогли їй порушити закон.
– Я не знав, що паспорт викрадений, Ваша честь. Я допоміг їй як добрий самаритянин.
Суддя Родріґес випнула свої невеликі губи.
– Містере Кайл, якщо ви надасте інформацію, яку потребують ці агенти, я не висуватиму обвинувачень у пособництві злочину.
– Так, Ваша честь. Звісно.
– Починайте, агенте Дуґан.
Дуґан глянув на Кайла.
– Ми дізналися, що її військове прізвисько – Нікі. Яке її повне ім’я?
– Я точно не знаю. Вона сказала, що її прізвище – Аптерос. Заявила, що не знає свого справжнього імені. Підозрюю, що в неї розлад особистості. У паспорті було ім’я Марша Вудс.
– Ми вважаємо, що це американка Рейвен Слейд. Її батько, директор Афінської психіатричної лікарні, таємний інформатор ЦРУ, вчинив самогубство під час нападу «Сімнадцятого листопада». Її взяли заручницею.
Суддя обернулася до Тії Еліаде.
– Ви хочете сказати, що американка, яку взяли заручницею грецькі терористи, вчинить злочин проти власної країни?
– Ми знаємо, що міс Слейд дуже легко піддається навіюванню, і що її свідомістю маніпулювали і «Сімнадцяте листопада», і МЕХ, коли вона була в них. Це стокгольмський синдром, який…
– Я знаю, що таке стокгольмський синдром, агентко Еліаде. Ви натякаєте, що ця молода жінка приєдналася до обох терористичних груп?
– Ваша честь, ми вважаємо, що вона запам’ятала таємний код у вигляді нострадамусівських пророцтв, код, у якому зашифровані командні інструкції для операції «Зуби дракона». Нападу на окремі точки у трьох містах США.
Суддя Родріґес провела рукою по блискучому чорному волоссю.
– Стандарти стосовно дієздатності для екстрадиції мають лише три вимоги. По-перше, підтвердження особи. По-друге, чіткий доказ, що особа була фізично присутня на місці вчинення злочину. По-третє, тут, у штаті Огайо, щоб людина мала змогу допомагати адвокатові підтвердити чи заперечити ці випадки.
Тейлор озвалася:
– Держдепартамент звертається до суду з проханням провести термінове слухання з цих питань, щоб її можна було екстрадувати в Грецію на допит.
Родріґес крутонула молотком.
– Докторе Кайл, ви знаєте, де ця людина зараз?
– Я зареєстрував її минулої ночі в мотелі університету під ім’ям Нікі Аптерос.
Родріґес повернулася до пристава.
– Повідом, щоб поліція Вейбриджа взяла її під варту для термінового слухання, якнайшвидше. Ми переносимо засідання на дві години, зараз оголошується перерва на ланч, – вона гупнула молотком.
Дуґан прошепотів щось чоловікові позаду нього. Той витягнув мобільний і попрямував до задньої частини судової зали. Усі підвелися, коли суддя злізла з крісла і подалась у свій кабінет. Чоловік із мобільним прошепотів щось Дуґану, а той – Тейлор.
– Ваша честь, – озвалася Тейлор, – мені повідомили, що коли поліцейські зайшли в кімнату втікачки, вона була порожня, хоч видно, що в номері спали. З допомогою менеджера вони перевірили решту території. Очевидно, вночі вона перейшла в іншу вільну кімнату. Коли представники шерифа спробували ввійти, вона притиснула шматок битого дзеркала до горла і пригрозила вбити себе, якщо їй не дадуть поговорити з лікарем Кайлом.
Родріґес зиркнула на нього.
– Думаєте, вона серйозно?
– Якщо вона, як я підозрюю, дійсно страждає на межовий розлад особистості, то, найімовірніше, має суїцидальні нахили.
– Ваша честь, – озвалася агентка Еліаде, – нам вона потрібна живою. Лише ця жінка може провести нас до сплячих агентів «Сімнадцятого листопада» і МЕХ.
Родріґес гупнула молотком.
– Агенте Дуґан, накажіть поліцейським запевнити Джейн Доу, що лікар Кайл уже в дорозі.
Кайл підвівся.
– Ваша честь, я мушу уточнити. Мене тут називали її лікарем. Вона – моя пацієнтка?
Родріґес на мить замислилася.
– Ні, вона не ваша пацієнтка. Тепер вас наймає суд, щоб ви оцінили, чи дієздатна вона для екстрадиції.
– Вона може відмовитися зі мною спілкуватися. Як на мене, це справді психічнохвора людина.
– Зважаючи на державну загрозу, я потребуватиму від вас експертного звіту. Доцільно видавати цю жінку, чи ні. Зрозуміло, містере Кайл?
– Ваша честь, вона живе з ілюзією, що я її лікар. Як зазначила агентка Еліаде, якщо вона себе вб’є, то жодної користі їм не принесе. Я вважаю, що вона може відреагувати агресивно, якщо вирішить, що я її кидаю, а також вона може становити загрозу для себе й інших.
– Ви зможете з цим упоратися, містере Кайл?
Він витріщився на суддю, яка нетерпляче крутила в руці молоток. Як із цим упоратися?..
– Я б запропонував поліцейським, щоб вони дозволили мені самому ввійти в її кімнату. Вона й далі вбачатиме в мені людину, яка намагається їй