Одинадцять хвилин - Пауло Коельо
Я хотіла б зробити його щасливим, навчити його чогось нового, як учора він навчив мене, що існують повії вуличні й існували повії священні. Я бачу, він дуже радіє, коли йому щастить чогось мене навчити, провести мене крізь якісь небезпеки. Мені хотілося б знати, як добуваються до тіла, перш ніж добутися до душі, до злиття, до оргазму.
Вона простягує до нього руку й просить, щоби він зробив те саме. Вона шепоче небагато слів, кажучи, що в цю ніч, у цьому нічийному місці, вона хотіла б, щоби він відчув її шкіру, відчув межу між нею і світом. Просить, аби він доторкнувся до неї, щоб помацав її своїми руками, бо тіла спроможні досягти взаєморозуміння, хоча, на відміну від душ, не завжди досягають згоди. Він починає доторкатися до неї, вона теж до нього доторкається, й обоє, так ніби погодили все це наперед, уникають торкатися тих частин тіла, де сексуальна енергія концентрується швидше.
Пальці доторкаються до її обличчя, й вона відчуває легкий запах фарби, запах, який завжди там буде, хоч би він мив ці руки тисячі, мільйони разів, запах, який уже був там, коли він народився, коли він побачив своє перше дерево, свій перший будинок і вирішив намалювати їх у своїх мріях. Мабуть, і він відчув якийсь запах на її руці, але вона не знає, що то за запах, і не хоче запитувати, бо в цю мить усе є тілом, рештою світу й тишею.
Вона пестить і відчуває, що він пестить її. Вона могла б просидіти так цілу ніч, бо їй любо, і не обов’язково все має завершуватися сексом — і саме в цю мить, якраз тому, що не зобов’язана, вона відчуває тепло між ногами і знає, що там усе зволожилося. Настає момент, коли вона доторкнеться до його члена, відкриє, що він вологий, і не знатиме, добре це чи погано, але саме так зреагувало його тіло, й вона не збирається казати йому, щоб торкнувся сюди, торкнувся туди, повільніше або швидше. Руки чоловіка тепер сягнули їй під пахви, волосинки на її руках наїжилися, їй хочеться відштовхнути його руки — але їй добре, хоча те, що вона відчуває, мабуть, можна назвати болем. Вона робить йому те саме, помічає, що в нього під пахвами інша текстура, мабуть тому, що вони користуються різними дезодорантами, але про що це вона думає? Вона не повинна думати. Вона повинна доторкатися до нього — і все.
Його пальці описують коло навкруги її груді, наче звір, що готується до стрибка. Вона хоче, щоб вони рухалися швидше, щоб він доторкнувся до пипок, бо її думка рухається швидше, ніж його руки, але — мабуть, це знаючи — він дражнить її, насолоджується й нескінченно відтягує мить, коли його пальці ковзнуть туди. Її соски тверді, він грається ними трохи, й від цього тіло її тремтить, а її пуцька стає ще гарячішою й вологішою. Тепер він прогулюється пальцями по її животу, вони завертають і тепер ковзають по ногах, аж до п’ят, потім його руки обмацують внутрішню частину її стегон, відчувають тепло, але не наближаються, це доторк ніжний, ледь чутний, легенький, мов у галюцинаціях.
Вона робить те саме, її руки майже витають у повітрі, ледь торкаючись до волосинок на ногах, і також відчуває тепло, коли наближається до члена. Зненацька її опановує відчуття, ніби в таємничий спосіб до неї повернулася невинність, ніби це вона вперше відкриває для себе тіло чоловіка. Доторкається до члена. Він не такий твердий, як вона собі уявляла, а вона вже вся мокра, так не годиться, але, мабуть, чоловікові треба на це більше часу, звідки мені знати?
І вона починає пестити його, як уміють пестити чоловічий член лише цнотливі дівчата, бо повії давно забули, як це робиться. Чоловік реагує, член починає збільшуватися в її руках, і вона потроху посилює тиск, знаючи тепер, де саме їй треба торкнутися, більше знизу, аніж згори, вона повинна обгорнути його своїми пальцями, відтягти шкіру в напрямку тіла. Тепер він збуджений, дуже збуджений, він торкається губів її пуцьки, як і раніш, дуже легенько, і їй хочеться попросити, щоб він надавив сильніше, засунув пальці всередину, у верхній частині. Але він цього не робить, лише змочує її клітор вологою, яка витікає з її лона, і знову робить ті самі кругові рухи, які робив навколо її сосків. Цей чоловік доторкається до неї так легенько, ніби вона це робить сама.
Одна з його рук знову піднялася до цицьки, — як добре, як їй буде приємно, коли він її зараз погладить. Але ні, його руки обстежують її тіло, їм потрібен час, вони потребують багато часу. Вони могли б покохатися вже зараз, це була б найприродніша річ у світі, й, можливо, це було б добре, але все це таке для неї нове, треба стримувати себе, вона не хоче все зіпсувати. Їй пригадується, як вона пила вино в ту першу ніч, повільно, смакуючи кожну краплю, відчуваючи, що воно її гріє, примушує її бачити світ інакше, почуватися вільнішою і прив’язанішою до життя.
Вона хоче також випити цього чоловіка, й тоді вона назавжди забуде про погане вино, яке випивають одним ковтком, яке приносить відчуття сп’яніння, але після якого голова розламується від болю, а в душі клекотить буря.
Вона перестає гладити його тіло й сплітає свої пальці з його пальцями, чує стогін і хоче теж застогнати, але стримується, відчуває, як тепло розливається по всьому її тілу, те саме, мабуть, відбувається з ним. Без оргазму енергія розпорошується, проникає в мозок, не дозволяє їй думати більше ні про що, крім того, що треба кінчати, бо саме цього їй і хотілося, — зупинитися, зупинитися насередині, щоби втіха розійшлася по всьому тілу, заполонила мозок, повернула їй спокій і жадання, дала їй знову відчути себе невинною дівчиною.
Вона повільно знімає пов’язку зі своїх очей і з його очей теж. Умикає нічне світло на тумбочці біля ліжка. Вони обоє голі й не усміхаються, тільки дивляться одне на одного. «Я — кохання, я — музика, — думає вона. — Хочу танцювати».
Але нічого цього вона не каже. Вони говорять про якісь дрібниці, про те, коли зустрінуться знову, вона називає дату — можливо, через два дні. Він каже, що хотів би, аби вона пішла з ним на
