Київські бомби - Андрій Кокотюха

class="b">Екс – від «експропріація», збройне пограбування, одне з головних джерел фінансування терористичного та революційного рухів у Російській імперії.

Повернутися

«Оселедці» – побутова назва великих шабель, якими були озброєні поліцейські, носилися на боку, заважали при бігу та швидкій ході.

Повернутися

Миколаївський парк – був названий на честь царя Миколи І. Нині – парк Шевченка.

Повернутися

Бульварно-Кудрявська вулиця – тепер носить ім’я одного з активних більшовицьких діячів Вацлава Воровського.

Повернутися

Новицький Василь Дементійович (1837–1907) – генерал-лейтенант Окремого корпусу жандармів, від 1878 року – начальник Київського губернського жандармського управління. 1903 року подав у відставку після замаху на його життя, помер на посаді Одеського міського голови.

Повернутися

Спиридович Олександр Іванович (1873–1952) – генерал-майор корпусу жандармів, у 1903–1905 роках – начальник Київського охоронного відділення, був одним з керівників охорони імператорського палацу.

Повернутися

Єврейський базар (Євбаз) – побутова назва Галицького базару, розташованого на Галицькій площі, нині – площа Перемоги. Дав назву цілому району.

Повернутися

Гершуні Григорій (Герш-Ісаак) Андрійович (1870–1908) – терорист, один із засновників та керівників Бойової організації партії соціалістів-революціонерів (есерів). Учився в Київському університеті. Тоді ж уперше був заарештований за терористичну діяльність. Арешт Гершуні 1903 року в Києві став першим серйозним успіхом новоствореного Київського охоронного відділення.

Повернутися

Акатуй – Акатуйська каторжна тюрма, існувала в с. Акатуй Нерчинського гірського округу з 1832-го по 1917 рік.

Повернутися

Фрумкіна Фрума Мордухівна (1873–1907), за фахом – акушерка, активістка партії есерів. Відома неодноразовими замахами на життя жандармських офіцерів, скоєними в тюрмах. Повішена за вироком суду в Бутирській тюрмі. Друга, після Софії Перовської, жінка, страчена в Російській імперії за політичний тероризм.

Повернутися

Каплан Фанні Юхимівна (Фейга Хаїмівна Ройтблат, 1890–1918) – терористка, тяжіла до анархістів. Після невдалої спроби замаху в Києві частково втратила зір. Більше відома своєю нібито причетністю до замаху на В. І. Леніна, у 1918 році була розстріляна.

Повернутися

Мається на увазі російсько-японська війна (1904–1905). Перша війна ХХ століття, закінчилася підписанням Портсмутського мирного договору на умовах, принизливих для Російської імперії.

Повернутися

Університет Святого Володимира – тепер Київський університет ім. Тараса Шевченка.

Повернутися

Маніфест Третього липня – 3 липня 1907 року імператор Микола ІІ оголосив достроковий розпуск Державної думи та запровадження змін до виборчої системи. Маніфест Третього липня 1907 року фактично перекреслив проголошений Маніфест 17 жовтня 1905 року, котрий розширював права та свободи громадян.

Повернутися

Медников Євстратій Павлович (1854–1914) – діяч політичного розшуку в Російській імперії, засновник служби зовнішнього спостереження, створив «Летючий загін філерів». Після відставки хворів на розлад психіки. Помер у психіатричній клініці.

Повернутися

Емський указ – розпорядження російського імператора Олександра II від 18 (30) травня 1876 року, спрямоване на витіснення української мови з культурної сфери й обмеження її побутовим вжитком.

Повернутися

Деміївка – історична місцевість Києва, з кінця XIX століття – робітниче селище. Нині – складова частина Голосіївського району м. Києва.

Повернутися

Річка Либідь, права притока Дніпра, протікає на території Києва, сьогодні це – центральна частина міста.

Повернутися

28 липня 1904 року в Петербурзі бомбою, яку кинув есер Єгор Сазонов, було вбито міністра внутрішніх справ В’ячеслава Плеве. Відповідальність за теракт узяла Бойова організація партії есерів. Замах удався лише з третьої спроби.

Повернутися

1 березня 1881 року в Петербурзі бомба, кинута терористом, учасником групи «Народна воля» Ігнатієм Гриневицьким, вбила імператора Олександра Другого Визволителя, ініціатора серії реформ, які сприяли політичній та економічній модернізації імперії. «Полювання на імператора» тривало загалом 15 років. Серед тих, кого стратили по «справі 1 березня», були терористи Софія Перовська, Андрій Желябов, Микола Кібальчич. Радянська історіографія подавала їх винятково в героїчному контексті.

Повернутися