Мобі Дік, або Білий кит - Герман Мелвілл
28
«Annus Mirabilis» («Рік чудес») — вірш англійського поета Джона Драйдена (1631–1700).
29
Парчес Семюель (бл. 1575–1626) — укладач і видавець книг про подорожі.
30
Харріс, Джон (1666–1719) — укладач і видавець книг і записок про подорожі.
31
Сібальд, Роберт (1641–1722) — відомий шотландський лікар, географ і натураліст, у деяких систематиках синій кит називався китом Сібальда за його ім'ям.
32
«Південна Америка» — книга іспанського ученого і мандрівника Антоніо де Уллоа (1716–1795).
33
«Викрадення кучерика» — поема англійського поета Олександра Поупа (1688–1774).
34
Голдсміт Олівер (1728–1774) — англійський письменник, автор романів, поем, драм, а також компілятивних праць із історії та географії, зокрема «Історії землі і одушевленої природи».
35
Джонсон, Семюел (1700–1784) — відомий автор тлумачного англійського словника, літератор і критик.
36
«Подорожі» («Подорож по Тихому океану») — книга знаменитого англійського мореплавця Джемса Кука (1728–1779).
37
Джефферсон, Томас (1743–1826) — видатний американський політичний діяч епохи Просвітництва, третій президент США; у 1785–1789 pp. був послом США у Франції. Цитована записка належить до 1788 р.
38
Берк, Едмунд (1728–1797) — англійський парламентський діяч і політичний письменник.
39
Блекстон, Уїльям (1723–1780) — відомий англійський юрист, автор «Коментарів до законів Англії» (1765–1769). Див. прим, до с 395.
40
Фолконер, Уїльям (1732–1769) — англійський поет; його популярна свого часу поема «Загибель корабля» вийшла в світ у 1762 р.
41
Каупер, Уїльям (1731–1800) — англійський поет.
42
Хантер, Джон (1728–1793) — англійський анатом і хірург.
43
«Теологія» — твір англійського філософа і богослова Уїльяма Пейлі (1743–1805).
44
Кюв'є, Жорж (1769–1832) — видатний французький учений, зоолог і палеонтолог.
45
Монтгомері, Джеймс (1771–1854) — англійський поет, дотримувався радикальних політичних поглядів; цитована поема відноситься до 1827 р.
46
Лемб, Чарлз (1775–1834) — англійський письменник і критик.
47
Мейсі, Обед (1780–1821) — у п'ятому поколінні потомок Томаса Мейсі (1608–1682), першого білого мешканця острова Нентакет.
48
Купер, Джеймс Фенімор (1789–1851) — американський письменник, автор відомих пригодницьких романів.
49
Еккерман, Іоганн Петер (1792–1854) — з 1822 по 1832 р. особистий секретар Гете; випустив у 1848 р. книгу «Бесіди з Гете».
50
Сміт, Елізабет Оукс (1806–1893) — американська письменниця.
51
Скорсбі, молодший Уїльям (1789–1857) — американський мореплавець і китобій, автор книги «Поденні записки про плавання на північний китовий промисел, що містить дослідження і надбання на східному березі в Гренландії протягом літа 1822 року на судні «Бефінс» з Ліверпуля під начальством Уїльяма Скорсбі.
52
Бійл, Томас (1807–1849) — англійський лікар, у 1830 році плавав на китобійному судні «Кент», автор книг про китів.
53
Беннетт, Фредерік Дебела (1806–1859) — лікар, член Королівського географічного товариства, плавав на китобійному судні «Таскон».
54
Браун, Дж. Росе (1817–1875) — мандрівник, автор багатьох книжок, які сам ілюстрував.
55
Тайєрман і Беннет — Тайєрман Деніел і Джордж Беннет — плавали на китобійному судні «Таскон» в 1821 році.
56
«Течії і китобійний промисел» — матеріали експедицій американського адмірала Чарлза Уілкса, що виходили в 19 томах з 1844 по 1861 р.
57
«Розповіді про промислове плавання в Арктичному океані» — видані в 1926 р. Робертом Джіллісом.
58
«Плавання на китобійному судні» — звіт Джеймса Родса (1848).
59
«Міріам Коффін» — популярний у першій половині XIX ст. роман Джозефа Харта, присвячений нентакетським китоловам.
60
«Кістки й ганчір'я» — збірка різних невиданих матеріалів і уривків, що стосуються морських подорожей; вийшла в Бостоні в 1842 р.
61
«Подорож натураліста» — мається на увазі «Подорож навколо світу на кораблі «Бігль»» великого англійського ученого-натураліста Чарлза Дарвіна (1809–1882).
62
«Вортон — Смерть китам, або Гордість Тихого океану» — книга Гарі Холліарда; видана в Бостоні в 1848 р.
63
Ізмаїл — за біблійним міфом, син Авраама. У книзі Буття про нього ангел Господній сказав: «Він буде дикий чоловік: його рука проти всіх, і рука всіх проти нього; він оселиться перед усіма своїми братами» (Буття 16:12).
64
Катон Молодший, або Утічеський (95–47 до н. е.) — зазнавши поразки в боротьбі проти Цезаря за збереження республіки, покінчив життя самогубством. Згідно з Плутархом, перед смертю читав діалог Платона «Федон», що містить міркування про смерть і безсмертя душі. У подальших розділах Ізмаїл неодноразово (див. гл. 35, 55, 75) співвідносить свої дії з вченням Платона про вище благо і прагматичною етикою стоїцизму, що проповідувала відмову від життєвих благ, самовладання, стійкість.
65
Беттері — парк, розташований у південній частині острова Манхеттен (Нью-Йорк), на місці якого колись був форт.
66
Уайтхол — вулиця в Нью-Йорку, що йде з півдня на північ по Манхеттену.
67
Сако — річка в штаті Мен, на північно-східному узбережжі США.
68
Рокевей-Біч — південний мис острова Лонг-Айленд, на березі Атлантичного океану. …рідного брата Зевса? — за старогрецькою міфологією, бог моря Посейдон — брат Зевса.
69
Ван-Ранселіри і Рендольфи — сім'ї багатих купців і землевласників, що влаштувалися в Новому Світі в XVII–XVIII ст. Для створення іронічного підтексту Мелвілл приєднує ім'я Гардиканути (близько 1019–1042) — останнього з данських королів, що правили захопленою ними північно-східною частиною Англії; помер, не залишивши потомства.
70
перехід із учителів у матроси — натяк на обставини життя самого Мелвілла, який в 1837–1840 pp. служив помічником учителя, а потім завербувався в матроси на китобійне судно.
71
…цілющий засіб із суміші Сенеки та стоїків… — Сенека Луцій Анней (6 або 3 до н. є. — 65 н. е.) — найвидатніший представник римського стоїцизму.
72
…з вини двох любителів поласувати чужими яблуками. — Мається на увазі біблійний міф про Адама і Єву.
73
Піфагорових настанов — старогрецький філософ IV ст. до н. е. Піфагор не рекомендував учням вживати в їжу боби.
74
…Тир був попередником Карфагена… — Місто-держава Карфаген було засноване в IX–VIII ст. до н. е. як колонія фінікійського міста Тира, що існував ще в III тисячолітті до н. е.
75
Гоморра — місто стародавньої Палестини, яке, згідно з біблійною легендою,
