Смутна доба - Микола Смоленчук

ВІТРАЖ, а, чол. Малюнок на склі або візерунок з кольорового скла (у вікнах, дверях і т. ін.).

ОФІЦИНИ, цин, мн., діал. Флігель.

МАРШАЛОК, лка, чол.

1. іст. Голова сейму в Польщі.

2. У дореволюційній Росії — представник дворянства, якого обирали на губернських і повітових зборах і який керував становими справами дворянства; предводитель дворянства.

3. заст. Дворецький у польському поміщицькому домі.

НАСТІЛЬНИК, а, чол., розм. Те саме, що скатерка.

ПОЛОНЕЗ, у, чол. Урочистий бальний танець із тридольним розміром, що походить від польського народного танцю.

ПУТІВЕЦЬ, вця, чол. Польова дорога.

КСЬОНДЗ, ксьондза, чол. Польський католицький священик.

ПАРАФІЯНИН, а, чол. Віруючий, що належить до якої-небудь церковної парафії.

ПІДКОМОРІЙ, я, чол.

1. У старій Росії і на Україні — суддя, який займався межуванням володінь.

2. У феодальній Польщі — двірський сановник.

БЕРНАРДИН, а, чол., заст. Член католицького чернечого ордену.темна.

КОЛЕГІЯ, ї, жін.

1. Офіційно визначена група осіб, які утворюють певний адміністративний, розпорядчий або дорадчий орган.

2. Об'єднання осіб деяких професій.

3. У Західній Європі, на Україні та в Роем в XVI—XVIII ст. — назва деяких закритих середніх і вищих навчальних закладів.

4. У Росії XVIII ст. — назва центральних урядових установ.

БУЛЛА, и, жін. Папська грамота, послання.

ҐУРАЛЬНЯ, і, жін., заст. Спиртово-горілчаний завод.

ПІДЧАШИЙ, шого, чол., іст. Придворна службова особа.

КАПІТУЛ, у, чол.

1. церк. Духовна колегія при католицькому або англіканському єпископі.

2. іст. Збори членів чернецького або рицарського ордену, а також його керівний орган.

3. У дореволюційній Росії — установа, що займалася нагородженням орденами.

MAГICTPАT, y, чол.

1. У Литві, Польщі й на Україні (до другої половини XIX ст.), а також у деяких західноєвропейських країнах — орган міського самоврядування; муніципалітет.

2. У стародавньому Римі — державна посада консула, претора тощо, а також особа, що займала цю посаду.

НЕВІРНИЙ, а, е.

1. Непостійний, нетвердий у поглядах, стосунках з ким-небудь; який порушує