День гніву - Юрій Косач

Пленіпотент — довірене лице, уповноважений у справах.

Плюдри, плюндри — широкі штани, шаровари.

Подуванити дуван — ділити здобич після набігу.

Поємщина — мито за укладання шлюбу.

Порон — те саме, що пором.

Посесія — орендований маєток, земельне володіння.

Поскромити — приборкати.

Преіміненція — знаменитості.

Примас — у католицькій церкві титул і сан архієпископа визначеної єпархії, який надає папа римський.

Продитор — зрадник.

Профос — офіцер, який виконував у війську обов’язки поліцая; підстаршина.

Пунсовий — червоногарячий.

Р

Рачити — зволити.

Ребелізант — бунтівник, заколотник.

Ребелія — бунт, заколот.

Регала — стелаж, полка.

Реґімент — полк.

Резолютний — рішучий, сміливий.

Рекреація — перерва між уроками, лекціями; вакації, канікули.

Рекуперувати — знову здобути прихильність; повернути, компенсувати.

Реляція — повідомлення.

Ретирада — відступ.

Ретрашемент — військове укріплення.

Реферувати — доповідати.

Решма — прикраса на кінській збруї.

Ридван — велика карета.

Ритраф — металева пластина із зображенням герба чи святого, яку лицарі носили на грудях.

Ритмайстер — ротмістр.

Розкат — кріпосний вал, земляне укріплення фортеці.

Рокош — заколот, бунт.

Розправляти — докладно говорити.

С

Сабат — шабаш.

Саєт — сорт оксамиту.

Салітарня — майстерня з виробу пороху.

Сальва — залп.

Сальватор — визволитель, спаситель.

Саппермент — лайка: чорт забирай! сто чортів!

Сардон (сардонікс) — різновид агату.

Сарака — бідолаха.

Секвестр — заборона, обмеження.

Секурс — поміч.

Секурувати — охороняти.

Септентріони — північні країни.

Серйо — серйозно.

Серпантина — рід гармати.

Серпій — рослина родини складноцвітих, яку використовують для одержання жовтої та зеленої фарби.

Сиґнет — перстень із печаткою.

Сирівець (сириця) — довгі ремені з недубленої шкіри.

Скартабелат — неповноправний шляхтич; нижча категорія шляхти.

Сколіґований — посвоячений.

Скурчибик — пройдисвіт, негідник.

Сміговниця — малокаліберна гармата з довгим дулом.

Сницар — майстер з художнього різьблення по дереву й карбування по металу.

Спасне — податок за право пасти худобу.

Спорзний — безсоромний, непристойний.

Ставщина — податок за вилов риби у водоймах, що належали шляхтичам.

Страдіоти — легка наймана іррегулярна кіннота, яку набирали переважно в Албанії.

Субтракція — віднімання.

Сукцес — успіх, удача.

Сулиця — спис.

Супонувати — припускати, гадати, міркувати.

Суспенза — звільнення від обов’язків, посади.

Сутий — справжній, великий.

Сухомельщина — плата за помел.

Т

Тарапати — скрута, турбота, морока.

Тать — розбійник, злодій.

Талер (таляр) — старовинна срібна монета.

Тандем — отож.

Теорбан (торбан) — народний струнний щипковий музичний інструмент.

Теріяк — протиотрута.

Тирса — степова рослина родини злакових.

Тисавий — ясно-гнідий.

Трафний — тут: правильний, влучний.

Тривати — тут: існувати, жити.

Тумульт — метушня, ґвалт.

Туркус — бірюза.

У

Уроки — за давніми уявленнями, наслання хвороби чи нещастя кому-небудь поглядом, завдавання шкоди.

Ф

Факція — змова, заколот.

Фалерн — італійське виноградне вино.

Фалюндишевий (фалендишевий) — виготовлений з тонкого англійського чи голландського сукна.

Фальбани — складки, зборки на одязі.

Фальконет — дрібнокаліберна гармата.

Фарний — парафіяльний.

Фацеція — гумористично-сатиричне оповідання.

Фашина — в’язанка лози, очерету для укріплювання насипів, валів.

Ферезія — вид плаща.

Філют — хитрун, пройдисвіт.

Фольгувати — потурати, давати волю, виявляти поблажливість.

Форшпан — великий довгий віз.

Форштат (форштадт) — поселення за межами міста або фортеці; передмістя.

Фоса — рів, канава.

Фравцимер (фрауцимер) — придворні дами, фрейліни.

Фрасувати — тривожитися, непокоїтися.

Фрасунек — журба, смуток, турбота.

Фратер — братчик.

Фрашка — жарт, епіграма.

Фукати — кричати, лаятися, сердитися.

Фукач — крикун, лайливець.

Футрина — лиштва.

Фюзілієр (фюзілер) — розвідник.

X

Халяндра — старовинний циганський танець.

Хорустіль — деркач (невеличкий птах родини пастушкових).

Худопахолок — дворянин незнатного походження.

Ц

Цаль — дюйм (1 дюйм — 2,54 см).

Цеп — йолоп, бевзь.

Цирограф — письмова угода, яка зазвичай підписана кров’ю, між простим смертним і дияволом.

Чакалка (чекалка) — шакал.

Чамбул — загін.

Чандари — ремені від сідла під животом.

Чапрак — підстилка під кінське сідло, попона.

Черес — широкий пояс із порожниною всередині для зберігання грошей та інших цінних речей.

Члонкі — кінцівки (руки чи ноги).

Ш

Шварґіт (шваркіт) — швидка й нерозбірлива мова.

Шварґ — гамір, гомін, лепет.

Шелвахоза (шельвах) — вартовий.

Шестопер — пірнач.

Шинквас — прилавок, зазвичай у шинку.

Шишак — старовинний військовий металевий шолом з вістрям.

Шкот — шотландець.

Шпалера — шеренга.

Ю

Юк — в’юк, тюк.

Юшман — легка кольчуга.

Я

Яспіс — яшма.

Яструб — фортечна гармата.

Яхонт — сапфір чи рубін.

Інформація видавця

ЗМІСТ

Частина перша …5

Частина друга …155

Від автора …435

Ростислав Радишевський. Богдан Хмельницький — Цезар степів у ідейно-художньому вимірі Ю. Косача …438

Марко Роберт Стех. Роман Юрія Косача про «Цезаря степів» і «Ordo novus» — новий лад «козацько-української революції» …460

Словник …499

Три дивовижні романи Юрія Косача у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»:

«Володарка Понтиди» (2015)

«День гніву» (2016)

«Сузір’я Лебедя» (2017)

Юрій Косач

ДЕНЬ ГНІВУ. Роман

© «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2016

Юрій Косач © текст, 1948

Обкладинка: Іван Сулима, 2016

Ростислав Радишевський © післямова, 2016

Марко Роберт Стех © післямова, 2016

Редактори: І. Малкович, М. Кучеренко, Н. Ольшевська

Усі права застережено.

«Видавництво Івана Малковича „А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА“»:

Свідоцтво: серія ДК, № 759 від 2.01.2002

Адреса: 01004, Київ, вул. Басейна, 1/2

Поліграфія: ПРАТ ХКФ «Юнісофт». Зам. 345/07

ISBN 978-617-585-104-3

www. ababahalamaha. com. ua

УДК 821.161.2ʼ06–311.6

ББК 84(4Укр)6-44

КОСАЧ Юрій.

К71 ДЕНЬ ГНІВУ. — К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2016. — 512 с.

ISBN 978-617-585-104-3 (укр.)

Про автора

ЮРІЙ КОСАЧ

(5.12.1908—11.01.1990)

Юрій Косач — син Миколи Косача, молодшого брата Лесі Українки — народився 5 грудня 1908 р. в селі Колодяжне на Волині. З 1927 р. навчався на юридичному факультеті Варшавського університету. Заарештований 1931 р. польською владою за належність до українського націоналістичного руху. 1932 p., перед новим арештом, Косач утікає за кордон. Живе в Празі, згодом у Парижі. Тридцяті роки стали для Косача часом плідної й успішної літературної діяльності: він видає 11 книжок прози й поезії, серед яких найпомітніші: «Сонце сходить в Чигирині» (1934), «Чарівна Україна» (1937), «Глухівська пані» (1938). У часи Другої світової війни на якийсь час повертається до Львова, де видає роман «Рубікон Хмельницького» (1943) та здобуває популярність як драматург. 1944 р. Косач втрапляє до нацистського концтабору. 1945 р. він стає втікачем у таборах для «переміщених