Золотий Ра - Іван Іванович Білик

ГЕРА — еллінська богиня, дружина Зевса.

ГЕРАКЛІДИ — перша династія лідійських царів; її замінила династія Мермнадів.

ГЕФЕСТ — еллінський бог вогню, покровитель ковальства.

ГІМЕНЕЙ — еллінський бог шлюбу, син Аполлона.

ГІСТІЕЙ — мілетський тиран, спочатку служив Дар'яваушеві, потім підняв проти нього повстання.

ГНУР — по-іншому — Вепр, скіфський цар, син Ліка (Вовка), батько Савлія й Анахарсіса; жив у VII ст. до н. е.

ГОМЕР — сліпий давньогрецький поет, автор «Іліади» й «Одіссеї».

ДАР'ЯВАУШ — третій перський цар (522—486 рр. до н. е.); греки називали його Дарієм.

ДЕВКАЛІОН — в давньогрецькій міфології — син Прометея, чоловік Пірри, пращур нового людського роду після світового потопу.

ДЕМАРАТ — син Арістона, спартанський цар; жив у VI—V ст. до н. е.

ДЕМЕТРА — еллінська богиня хліборобства та родючості, сестра Зевса, мати Персефони-Кори.

ЕЗОП — напівлегендарний давньогрецький байкар; жив у VI ст. до н. е.

ЕЛЕНА — по-іншому — Єлена, Гелена; донька Зевса, дружина Менелая, спартанська цариця, через яку почалась Троянська війна.

ЕОЛ — еллінський бог, володар усіх вітрів; жив на острові Еолія за мідними мурами.

ЕОС — еллінська богиня ранкової зорі, світанку, мати всіх вітрів та безлічі зірок, сестра Сонця й Місяця.

ЕРИНП — еллінські богині прокляття, кари та помсти.

ЗАРАТУШТРА — по-іншому — Зердушт, Заратустра; напівміфічний пророк, засновник стародавньої мідійсько-перської релігії; греки казали на нього Зороастр.

ЗЕВС — головний еллінський бог, цар богів і людей.

ЗЕФІР — еллінський бог західного вітру.

ЗОПІР — син Багабухші, згодом — сатрап Вавілонії.

ІНДИ — народ, що жив на схід від Персії.

ІСІДА — єгипетська богиня, сестра й дружина Осіріса, сестра Сета.

КАМБІС — другий перський цар, син Куруша; правив з 529 по 522 рік до н. е.

КЕРИ — в грецькій міфології — демони лихої смерті, погибелі, нещастя.

КІБЕЛА — стародавня малоазійська богиня, по-іншому — Велика Богиня, мати богів, людей і всього живого на світі.

КІПСЕЛ — державний і політичний діяч Корінфа, тиран, батько Періандра; жив у VII ст. до н. е.

КЛЕОМЕН — син Анаксандріда, старший брат Леоніда, цар Спарти з 520 по 491 рік до н. е.

КРЕЗ — по-іншому — Крес; останній цар Лідії, правив з 560 по 546 рік до н. е.

КУРУШ — у Геродота — Кір; походив із роду Ахеменідів; перший цар Персії, правив з 558 по 529 рік до н. е.

ЛЕВТІХІД — спартанський цар; правив разом з Клеоменом.

ЛЕОНІД — син Анаксандріда, брат Клеомена; спартанський цар з 491 року до н. е. Загинув у битві з персами при Фермопілах 480 р. до н. е.

МАДІЕС — син Прототія, скіфський цар VII ст. до н. е.

МЕРМНАДИ — остання династія лідійських царів.

МІЛЬТІАД — афінянин, тиран фракійського племені долонків, що жило на Херсонесі Геллеспонтському (VI ст. до н. е.).

МІТРА — в перській міфології — син Ахурамазди, бог Сонця, чистоти й правди.

НАБУ-НА'ЇД — у Геродота — Лабінет; батько Нідінту-Бели, передостанній цар Вавілонії; правив з 556 по 539 рік до н. е.

НЕРЕЇДИ — німфи, доньки морського царя Нерея.

НІДІНТУ-БЕЛА — син Набу-на'їда, останній вавілонський цар; правив з 552 по 521 рік до н. е.

НОТ — еллінський бог південного вітру.

НЮКТА — по-іншому — Нюкс, Нікс, Нікта; еллінська богиня ночі.

ОКТАМАСАД — так греки називали скіфського царя V ст. до н. е.

ОСІРІС — єгипетський бог добра, чоловік та брат Ісіди, брат Сета.

ПАТІДЗІФ — маг-мідієць, брат Гаумати.

ПЕРІАНДР — тиран Корінфа з 625 по 585 рік до н. е.

ПЕРІКЛ — видатний державний і політичний діяч, вождь афінської демократії; жив з 490 по 429 рік до н. е.

ПРОМЕТЕЙ — титан; подарував людям вогонь, за що Зевс наказав прикувати його до скелі.

ПРОТОТІЙ — також Партатуа, Бартатуа; скіфський цар VIII ст. до н. е.

ПСАММЕНІТ — або Псамметіх; син Аб-мосе; останній єгипетський фараон (526—525 рр. до н. е.).

ПТАХ — або Пта; єгипетський бог, творець Всесвіту, батько богів, покровитель ремесел і мистецтв.

РА-АМОН — також Ра, Ре; єгипетський бог Сонця.

САВЛІЙ — син Гнура, скіфський цар VI ст. до н. е.

СЕСОСТРІС — єгипетський фараон (1878—1841 рр. до н. е.).

СЕТ — єгипетський бог зла, темряви й війни; брат Осіріса й Ісіди.

СІСАМН — перський сановник, батько Утани.

СКІЛ — скіфський цар, сучасник Геродота.

СКОЛОТИ — так стародавні слов'яни, яких греки іменували «скіфами», називали самі себе.

СКОПАСІС — буквально — «Пугач»; видатний воєначальник і державний діяч сколотів, учасник розгрому перського війська, що хотіло поневолити країну наших пращурів.

СОЛОН — афінський реформатор і політик, один із Семи Мудреців Світу; жив із 638 по 559 рік до н. е.

СОФОКЛ — Геродотів приятель, афінський державний діяч, драматург-трагік; жив із 496 по 406 рік до н. е.

ТОМІРІС — цариця масагетів, яка завдала поразки персам; у