💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Марія
19 січня 2025 14:02
Класна книга зарубіжної літератури
Чоловіки під охороною - Мерль Робер
Оксана
15 січня 2025 11:15
Не очікувала!.. книга чудова
Червона Офелія - Лариса Підгірна
21 грудня 2024 21:41
Приємно, що автор згадав про народ, в якого, як і в нас була складна історія і який досі бореться за рідну мову. Велике дякую всім окситанцям, що
Варвар у саду - Збігнєв Херберт
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Сучасна проза » Смутна доба - Микола Смоленчук

Смутна доба - Микола Смоленчук

Читаємо онлайн Смутна доба - Микола Смоленчук

І розмова ходила якась рвана, хоч Потій заради справи вирішив зломити свою гординю.

— Надто глибоко засіла схизма у вашому воєводському місті, князю! Маємо спільно ліквідувати її! — Жолкевський навіть не кивнув головою, сідаючи у своє крісло з високою спинкою.

— Вина в тому не ваша, пане воєводо! Це нерозумна відраза до унії покійного воєводи Острозького, це козацтво і паства, своєвольна і зухвала, як усе тут, на покордонні!..

Воєвода думав про своє, навіть не приховував байдужості до співрозмовника. Це переходило усі межі, проте митрополит тримався.

— Цієї осені ми відкрили у Києві єзуїтську колегію, ударивши тим по їхніх церковних школах, а на братську вони ще не розжились. Приїхав до вас, князю, і відносно приміщення, бо колегіум започаткували у пристосованім. Я навіть у Володимирі у своїй соборній церкві відкриваю уніатську школу, записав на неї з прибутків своєї кафедри 250 злотих щорічно...

— Владика не щедрий, — нарешті заговорив Жолкевський, мабуть, щоб принизити митрополита.

Потій аж посірів, книжка, яку хотів подарувати воєводі, уже заважала.

Все ж заговорив про похід самозванця на Москву і місце втому поході коронного війська. На Лжедмитрія покладали великі надії курія і сам папа.

Та Жолкевський не знайшов за потрібне говорити із схизматичним митрополитом про високі коронні справи. Адже унія теж щось середнє між католиками і схизмою.

Розкланялись вони сухо.

Трохи історії

Відбулось таємне вінчання Марини Мнішек з Молчановим, здійснене її католицьким духівником. Він переконав Марину, що так треба для блага римської церкви. Мнішеки визнали самозванця істинним царем Дмитрієм.

У Польщі склали інструкцію, як діяти Молчанову. Документ дійшов до наших днів, там близько двох десятків пунктів, усі вони підпорядковані утвердженню московської унії.

Старий Мнішек прожив у Тушинському таборі близько чотирьох місяців і виїхав до Польщі. Взаємини між ним і донькою зіпсувалися, батько не дав їй благословення. Кажуть, він побачив безперспективність її намагань стати московською царицею, хоч був призвідцем [228] тієї авантюри. Більше він не напише Марині жодного слова, навіть коли та проситиме шмат тканини на спідницю. По суті, покинув її напризволяще.

Військо самозванця лишалось зимувати в Тушино, за десяток кілометрів від Москви, взяти яку Молчанову не вдалося. Зібралося там двадцять тисяч військової потолочі[229], переважно ляхів, у тому величезному натовпі не було ніякої дисципліни. Вояки вимагали платні, а де самозванець міг узяти грошей?!

На зиму тушинці побудували загони з хворосту та соломи для коней та землянки для себе, поставили хто яке опалення. Для царя і цариці звели просторий житловий дім.

Лжецар оббирав міста, які йому присягли, чужинці грабували населення. Люди покидали населені пункти і тікали в лісові хащі.

У Тушинському таборі вистачало всього: м'яса, борошна, сиру, повсюди валялася забита худоба, бродили собачі зграї. Біля військового стану жило кілька тисяч купців, вони привозили війську харч та всілякі напої з монастирських погребів. У таборі зібралося багато жіноцтва, вигнаного з сіл, і тих, хто полюбляв розгульне життя. Процвітало насильство, розтління малолітніх, іновірці змушували православних монахів і монахинь співати сороміцьких пісень, шляхта заганяла в церкви худобу, на вівтарях годували собак, а на великих іконах, писаних знаменитими майстрами, чинили блуд з п'яними жінками.

Самозванець перестав бути «царем черні», його зненавидів простолюд за кривди, ним заподіяні. «Камінь заплакав би від тодішніх бід землі московської», — сказав один німець-сучасник.

Люди збираються у загони і починають боротися з чужинцями, як казав літописець, не шкодуючи голів своїх. На всю Московську землю прославилась героїчна оборона Троїцького

Відгуки про книгу Смутна доба - Микола Смоленчук (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: