Байки - Езоп

Вовк і Ягня Вовк побачив, що Ягня п’є воду з річки, і хотів знайти якийсь слушний привід, щоб його з’їсти. Отже, хоч він і стояв вище по течії, але почав обвинувачувати Ягня, що воно каламутить йому воду й не дає пити. Ягня відповіло, що воно п’є, торкаючись води тільки краєчками губ, і що, зрештою, воно, стоячи внизу, не може йому каламутити воду. Тоді Вовк зауважив: «Минулого року ти зневажило мого батька». - «Мене тоді ще й на світі не було», - відповіло Ягня. Але Вовк сказав йому: «Хоч як би ти виправдовувалось, я все одно тебе з’їм».

Байка доводить, що навіть справедливий захист не має сили для тих, хто заповзявся чинити кривду.

Переклад з грецької Юрія Мушака

Крук украв кусок м’яса і сів на якесь дерево. Побачила це Лисиця й захотіла відібрати м’ясо. Вона стала перед Круком і почала вихваляти його велич і красу, кажучи, що йому найбільше з усіх годилося б царювати над птахами, і це сталося б напевно, коли б він мав голос. Крук хотів похвалитися, що в нього є голос, закрякав і випустив м’ясо. Лисиця підбігла, вхопила м’ясо і сказала:

«О, Круче, коли б ти мав також розум, тобі більше не бракувало б нічого, щоб стати царем».

Ця байка стосується нерозумної людини.

Переклад Ю. Мушака

Мурашки взимку сушили на сонці вогке збіжжя, коли до них підійшла голодна Цикада й попросила, щоб їй дали їсти. Тоді вони спитали її, чому вона не заготувала собі харчів улітку, а вона їм: «Мені все було ніколи, я співала». На це Мурашки, сміючись, відповіли: «Якщо ти співала влітку, то потанцюй узимку».

Не слід зневажати нічого, щоб згодом не довелося шкодувати.

Переклад А. Білецького

Хлібороб, відчувши, що скоро помре, вирішив навчити своїх дітей добре обробляти землю. От він покликав їх і сказав: «Діти, в одному з моїх виноградників закопано скарб».

Після його смерті діти взялися за лемеші та мотики і скопали все поле, але так і не знайшли скарбу. Зате врожай з виноградників був в декілька разів більший.

Байка доводить, що скарб для людей - це набуте працею.

Переклад Ю. Мушака