Скорочено Мандри Гуллівера - Джонатан Свіфт

Через деякий час посланець із Ліліпутії прибув до Блефуску з копією звинувачувального акта. Імператор Блефуску по триденній нараді послав дуже чемну відповідь із безліччю перепрошень. Він писав, що вислати Гуллівера зв'язаного, як то добре розуміє його брат, не має змоги і що незабаром обидва монархи зможуть полегшенно зітхнути, бо велетень знайшов на березі величезне судно, на якому може вирушити в море.

Із цією відповіддю посланець повернувся до Ліліпутії.

Це змусило Гуллівера поквапитися і виїхати раніше, ніж збирався, а двір охоче допомагав йому в цьому. 500 майстрів зшили двоє вітрил, Гуллівер зробив снасті, великий камінь пристосував замість якоря.

Через місяць, коли все вже було готове, його величність подарував Гулліверу свій портрет на весь зріст, який велетень зараз же сховав у рукавичку, щоб не пошкодити його. У човен було покладено сто волячих і триста овечих туш, відповідний запас хліба та напоїв і стільки готових страв, скільки спромоглися приготувати чотириста кухарів.

24 вересня 1701 року о шостій годині ранку Гуллівер напнув вітрила. Невдовзі він побачив судно. Нелегко висловити радість, що охопила його, коли побачив англійський прапор. На судні Гуллівер зустрів свого давнього товариша і все розповів йому, що сталося, але той не повірив йому, гадаючи, що пережиті злигодні потьмарили розум приятеля. Але Гуллівер дістав із кишені корів та овець, що їх узяв із собою.

В Англії він заробив чималі гроші, показуючи свою худобу різним поважним особам і просто цікавим, а перед тим як вирушити в другу подорож, продав за шістсот фунтів.

Пробувши з дружиною та дітьми тільки два місяці, він попрощався і сів на купецький корабель "Пригода". З описом цієї подорожі читач зможе ознайомитися в другій частині мандрів.