Дон Кіхот (Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі) - Мігель де Сервантес

РОЗДІЛ XXXVII

С. 247. Сцілла і Харібда (Скилла і Харібда) — у грецькій міфології два чудовиська, що жили обабіч вузької протоки й пожирали тих, хто плив цією протокою.

РОЗДІЛ XXXIX

С. 252. ...Дук Альба — іспанський полководець, правитель Фландрії. Намагався задушити фландрську революцію.

Егмонт, Горн — графи, лідери фландрської опозиції герцогу Альбі; загинули на ешафоті.

Діего де Урбіна — командир загону, в якому воював Сервантес.

...довелось мені бути в тому славетному поході... — На прикладі цього героя Сервантес розповідає про свою долю: участь у битві іспано-венеціанського флоту проти турецького під Лепанто, поранення і полон.

С. 253. Корсар Рудобородько — адмірал флоту турецького, займався піратством. Мулей — звання, яке давалося в арабів високим особам.

РОЗДІЛ XL

С. 257. ...гишпанський вояк на прізвище Сааведра — себто сам Сервантес.

РОЗДІЛ XLI

С. 267. Раїс (арраїс) — командир над веслярами (араб.).

РОЗДІЛ XLII

С. 276. Авдитор — чиновник суду. [685]

РОЗДІЛ XLIII

С. 280. Палінур — стерничий у троянців.

С. 283. Триобразне світило — тобто місяць, що з'являється в трьох кватирах (фазах).

Феб-Аполлон — у грецькій міфології сонце, що об'їжджає небо на золотій колісниці.

Вітронога гордівниця — у грецькій міфології Дафна, німфа, переслідувана закоханим у неї Фебом-Аполлоном; попросила свого батька, річкового бога Пенея, рятунку, і той обернув її на лавр.

С. 284. ...навіть пасмо Медузиного волосся...— Ідеться про Медузу-Горгону; у грецькій міфології це чудовисько, на голові в якого замість волосся були гадюки.

С. 286. ...на голові берло, а на руках корону... — В часи Сервантеса злочинцям випалювано корону на руках.

РОЗДІЛ XLV

С. 295. ...ті чвари, що колотили колись Аграмантовим табором... — Ідеться про колотнечу, наслану архангелом Михаїлом на табір царя Аграманта, чиє військо облягало Париж. Замирив заколотників цар Собрін (епізод з "Роланда Несамовитого").

РОЗДІЛ XLVI

С. 298. ...умиротворене Октавіянове царство... — Октавіян Август — цісар римський: поклав край громадянській війні, перемігши полководця Антонія та царицю єгипетську Клеопатру.

РОЗДІЛ XLVII

С. 304. "Повість про Рінконета й Кортаділья" — твір Сервантеса з його "Повчальних оповідок".

С. 305. Каноник — настоятель собору.

С. 306. Брамін — жрець; гімнософіст — член індуської секти.

С. 307. Мілетські баєчки — збірка любовних оповідок.

Птолемей — давньогрецький астроном, творець геоцентричної системи, автор трактатів "Альмагест", "Географія" та ін.

С. 308. Марко Поло — італійський землепроходець (бл. 1254-1324), довгі роки жив у Китаї.

Зрада Сінона.— Сінон — грек, який переконав троянців упустити в місто дерев'яного коня, в чиєму череві ховалися греки.

Евріал — Енеїв товариш.

Зопір — перс, який покалічив сам себе, щоб допомогти своєму царю Дарію. [686]

РОЗДІЛ XLVIIІ

С. 309. Два царі поетів — грек і римлянин.— Гомер і Вергілій.

С. 310. "Ізабела", "Філіда" та "Олександра" — п'єси іспанського драматурга Леперсіо Леонардо де Архенсола (1562-1613).

"Покарана невдячність" — п'єса Лопе де Веги. "Нумансія" — п'єса Сервантеса. "Закоханий купець" — п'єса Гаспара де Агілара (1561 — 1613). "Доброзичлива суперниця"— п'єса франсіско Тарреги (1554-1602).

Туллій казав колись... — Марк Туллій Ціцерон.

Пепін (Піпін) — Піпін III Короткий, король франкський (751-768).

Карло Великий — король франкський (800-814), імператор з династії Каролінгів.

Цісар Іраклій — імператор візантійський (610-641).

РОЗДІЛ XLIX

С. 316. Лузітанія — давня назва Португалії.

Віріат — пастух лузітанського племені, ватажок антиримського повстання (151 — 140 до н. є.).

Граф Фернан Гонсалес — визволитель Кастілії з-під ярма сарацинів.

Гонсало Фернандес (Кордовський) — полководець іспанський, прозваний "Великим Капітаном".

С. 317. Флоріпеда та Гвідон Бургундський.— Флоріпеда, донька мавританського адмірала, дала притулок Гвідону Бургундському, покохавши його (епізод з переказів про Дванадцять Перів Франції).

Мантібельський міст — міст у володіннях згаданого мавританського адмірала; його охороняв велетень.

Гверін (Гварін) Скупий — персонаж циклу італійських рицарських романів.

Святий Грааль — кубок з кров'ю Христовою, на пошуки якого вирушали середньовічні рицарі.