Криничка - Ігор Калинець

Криничка Ігор Калинець Сплю глибоко-глибоко. А ще глибше — мати моя підземна. Я їй про зорі розповідаю, а вона — про коріння дуба. Я їй про хмаринку, а вона студеним молоком мене поїть. Я їй про метелика, а вона з водяного царства русалку приводить. А оце весняна калина не хоче забрати з мене свою подобу. Тільки сонце п'є та п'є калинову воду через золоті соломинки.