Сонети. Світовий сонет - Дмитро Васильович Павличко

с. 208. «10 жовтня» — один із перших творів молодого Хосе Марті, яким він привітав початок національно-визвольної війни на Кубі (10 жовтня 1868 p.).

с. 210. Б а р а л ь т Аделаїда — кубинська емігрантка, сподвижниця Хосе Марті.

С і к е й р о с Давид-Альваро (1896-1974) — мексиканський художник, один із основоположників монументального малярства.

с. 212. Е р а з м із Роттердама (Роттердамський Еразм, 1466 або 1469 — 1536) — учений-гуманіст епохи Відродження.

с. 217. «Європа на божественнім бику» — за античною міфологією, фінікійська царівна, в яку закохався Зевс; обернувшись у бика, він перевіз її через море на острів Крит.

Я с о н — за грецькою міфологією, син царя Есона; щоб повернути батькові його втрачені багатства, плавав на кораблі «Арго» по золоте руно до Колхиди.

с. 218. В е н е р а М і л о с ь ка — статуя Афродіти, знайдена в містечку Мілосі 1820 р.

с. 228. «Vanitas vanitatum et omnia vanitas» — біблійний вислів, що означає: «Марнота марнот — геть усе марнота».

с. 229. Н е м е з і д а — в грецькій міфології богиня помсти.

с. 230. І н д р а — в древньоіндійській міфології бог блискавки, грому, глава богів.

с. 232. А н д ж е л і к о — Фра Джованні да П'єзоле, званий Беато Анджеліко (1400-1455) — великий італійський художник раннього Відродження, в його творчості відчутний вплив готики.

М е д у з и — мова йде про трьох сестер Горгон, що, за грецькою міфологією, були потворними породженнями морських божеств. Наймолодша з них звалася Медуза.

X а р и т и (грації) — в грецькій міфології три Зевсові дочки, вічномолоді богині краси й жіночності.

с. 233. Б а х Йоганн Себастьян (1685-1750) — великий німецький композитор і органіст.

Г е л ь д е р л і н Йоганн Хрістіан Фрідріх (1770— 1843) — великий німецький поет-романтик.

Ш в а р ц в а л ь д — гірський масив у південно-західній частині Федеративної Республіки Німеччина.

Н е к к а р — річка у ФРН, права притока Рейну.

с. 256. «Я місто, здвигнене високо над рікою, побачу сто разів…» — Йдеться про Київ.

с. 259. Ч е л л і н і Бенвенуто (1500-1571) — італійський скульптор, ювелір, письменник.

К а р р а р с ь к а  п і є т а — скульптурне зображення Богоматері над тілом Ісуса, знятого з хреста.

V i a  А р р і а — Аппієва дорога (лат.), перша римська брукована дорога, збудована в II ст. до н. е.

Ф р ом б о р г (Фромборк) — місто в Польщі, де працював і помер Миколай Коперник.

с. 260—261. Епіграфи трьох віршів Богдана Дроздовського, писаних за мотивами 106-го, 115-го і 152-го сонетів В. Шекспіра, взяті відповідно зі згаданих поезій. Переклади епіграфів — перші рядки сонетів польського автора.

с. 263. «Слова високі й ніжні, мов блакить…» — Цей сонет — іронічна відповідь на твір маловідомого португальського поета (можливо, Жоана Лопеса Лейтана), в якому вихваляється талант Камоенса.

І п о к р е н а — в грецькій міфології — джерело натхнення, яке виникло від удару копита крилатого коня Пегаса на горі муз Геліконі.

Т е ж у (ісп. Тахо) — найбільша ріка Португалії.

М а н т у я — місто в Північній Італії, де народився Вергілій.

М н е м о з і н а — в античній міфології богиня пам'яті, мати дев'яти муз.

с. 272. P o p u l u s-r e x — народ-цар (лат.).

с. 283. С и в і л л а — у давніх народів — пророчиця, яка провіщає волю богів.

с. 291. Е в р і д і к а — в грецькій міфології лісова німфа, дружина співака Орфея. Коли вона померла, Орфей спустився в Аїд і, піснями зачарувавши його володарів, дістав право повернути Еврідіку на землю. Цього зробити, однак, йому не вдалося, бо він порушив умову, за якою йому не можна було розмовляти з тінню дружини по дорозі з Аїду.

с. 292. «Могила на Ловчені».— Мова йде про могилу великого сербського поета, правителя Чорногорії Петра Нєгоша (справжнє ім'я та прізвище — Радивой Томов, 1813-1853) на горі Ловчені.

с. 295. П а л а х Ян— чеський студент, який спалив себе на знак протесту проти окупації Чехословаччини військами країн Варшавського Договору 1968 р. Не знаю, чи цей вірш Горова був опублікований у словацькій пресі. У машинописі з підписом поета мені передав його Михайло Мольнар у Братиславі 1995 р.

с. 303. «Як відбивав Октавіана Метулум древній…» — Метулум — стародавнє місто-фортеця яподів десь на території нинішньої Словенії або Хорватії. Проте вважати фактом словенської історії оборону Метулума від війська Августа Октавіана (63 р. до н. е. — 14 р. н. е.) немає жодних підстав.

«Як для Христа щитом була Словенія…» — Словенці й хорвати заступали шлях турецькій експансії в Західну Європу.

«Як гинула орда, від Колпи п'яна…» — 1593 р. словенці й хорвати перемогли під Сисаком турецьке військо, турків загнали в річку Колпу.

с. 304. Д і о с к у р и — сузір'я Близнят.

Е о л — в грецькій міфології бог вітрів. При світлі Діоскурів він ховає вітри у мішок.

с. 305. П а р к а — в римській міфології богиня народження, яку ототожнювали з грецькими богинями мойрами. Парки прядуть нитку життя, а коли приходить смерть, обтинають її.