Корсунь козацький - Юрій Андрійович Міцик

Ведомость о Корсунском Онуфриевском заштатном монастыре // КЧ. —1995. — №2. — С. 7.

НБ. — Інститут рукописів. — № 537/1743 С. — Арк. 18 зв.—28,40 зв., 49 зв.—51, 71, 98 зв., 65 зв., 93—93 зв., 106 зв., 125, 128; 538/1744 С. — Арк. 14 зв., 65 зв., 93-101, 106 зв., 125—125 зв., 128; Мицик Ю. Кілька документів з історії Корсунщини XVII-XVIII ст. // КЧ. — Корсунь-Шевченківський, 2004. — № 11. — С. 31-32; АГАД. — Ф. «Архів Замойських». — № 353. — С. 1-3; Мицик Ю. Документи XVII ст. про Корсунь // КЧ. — Корсунь-Шевченківський, 1997. — № 5. — С. 14—15.

Цей лист надрукований у статті: Мщик Ю. Сагайдачний на Корсунщині // КЧ. —1994. — № 1. — С. 20. Передрукований текст листа наводиться в додатку № 3.

Похилевич Л. И. Сказання о населеннях местностях Киевской губернин. — Біла Церква, 2009. — С. 476 («Стеблев — родина... гетмана, наследовавшего в 1622 году Конашевку, Олифера Голуба, именовавшегося Стеблевцем»); Степенькін С. Ю. Корсунські полковники // КЧ. — 1994. — № 1. — С. 21; Кулиш П. А. Материалы для истории возсоединения Руси // IP — Ф. II, № 13402. — А. 3.

Національна бібліотека у Варшаві. Відділ мікрофільмів. — № 3629. — С. 57. Оригінал документа міститься у рукописі № 339 Курніцької бібліотеки.

Цікаво, що дочка Шахін-Ґірея була дружиною іранського шаха Аббаса І Великого.

Архів Головний Актів Давніх у Варшаві. — Ф. «Архів Радзівілів». — Відділ V. — № 1025. — Арк. 1—4. Див. публікацію цього документа: Ю. Мицик. До історії повстання 1630 р. // Пам'ять століть. — 1997. — № 4. — С. 29. У публікації замість «старинних» подано помилково «старшинних».

Мицик Ю. До історії повстання 1630 р. — С. 30.

ВУР. — М., 1953. — Т. 1. — № 50. — С. 87—88.

Селянський рух... — С. 222.

Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець. — К., 1970. — С. 110.

Селянський рух... — С. 272,273.

Ковальский Н. П. Источники по соцнально-зкономической истории Украйни (XVI — первая пол. XVII века). — Днепропетровск, 1982. — С. 79—80. Зазначимо, що тільки М. П. Ковальський виправив помилку, що з часів М. Костомарова фігурує в літературі про повстання 1637 р. Прізвище Скидан невідомий переписувач передав як «Гудзан», а Костомаров цього неіснуючого «Гудзана» спробував ототожнити з Павлюком. (Ковальський Н. П. Источники... — С. 79.)

Селянський рух... — С. 273.

Щербак В. О. Антифеодальні рухи на Україні напередодні визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. — К., 1989. — С. 165.

Дневник Симеона Окольского (1637—1638) // Мемуары, относящиеся к исторни Южной Руси (1-я