Філософія: Навчальний посібник. - Олександр Михайлович Кривуля

вирощування рослин і одомашнювання тварин, хоча при цьому камінь залишався основним матеріалом для виготовлення знарядь праці. Див.: Брей У., Трамп Д. Археологический словарь. – М.: Прогресс, 1990. – С.174.(обратно) 309

Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні // Чижевський Д. Філософські твори: у 4-х тт. Т. 1. – К.: Смолоскип, 2005. – С. 16.

(обратно) 310

Дані взяті з: Страны и народы: Науч.-попул. геогр.-этногр. изд. В 20-ти т. Советский Союз. Республики Прибалтики. Белоруссия. Украина. Молдавия. – М., 1984. – С. 227–240.

(обратно) 311

Екологія (від гр. оїка - помешкання; Хоуос, - вчення) - напрямок комплексу досліджень про безпечне й сприятливе для людини довкілля.

(обратно) 312

Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М.: Наука, 1987. – С. 149.

(обратно) 313

Вернадский В.И. Размышления натуралиста. Научная мысль как планетное явление. Книга вторая. – М.: Наука, 1977. – С. 41.

(обратно) 314

Там само. С. 36.

(обратно) 315

Сорокин П. А. Система социологии. Т.1. Социальная аналитика. – Пгр., 1920. – С.2.

(обратно) 316

Цит. за: Wallner Ernst. Soziologie. Einfьhrung in Grundbegriffe und Probleme. – Heidelberg. 1974. – S. 11.

(обратно) 317

Dean J. Champion, Suzanne B. Kurth, Donald W. Hastings, Diane K. Harris. Sociology. – N.Y., 1984. – P. 2.

(обратно) 318

Маркс К. Павлу Васильевичу Анненкову // Маркс К., Энгельс Ф. Избр. соч. в 9-ти томах. Т. 3. – М.: Политиздат, 1985. – С. 524.

(обратно) 319

Ортега-и-Гассет Х. Человек и люди // Ортега-и-Гассет Хосе. «Дегуманизация искусства» и другие работы. Эссе о литературе и искусстве. Сборник. – М.: Радуга, 1991. – С. 230–231.

(обратно) 320

Від лат. socius - загальний, спільний; той, що знаходиться в союзі. Від цього латинського слова походить і назва науки соціології, а не від societas (товариство, об’єднання), як часто гадають.

(обратно) 321

Людвиг фон Берталанфи. Общая теория систем – критический обзор // Исследования по общей теории систем. – М.: Прогресс, 1969. – С. 61.

(обратно) 322

Рассел Л. Акоф. Системы, организации и междисциплинарные исследования // Исследования по общей теории систем. – М., 1969. – С. 145.

(обратно) 323

Блауберг И. В., Юдин Э. Г. Становление и сущность системного подхода. – М.: Наука, 1973. – С. 61–64.

(обратно) 324

Маркс К. Экономические рукописи 1857–1859 годов. Часть первая // Маркс К. и Энгельс Ф. Сочинения. Изд. второе. Т. 46, Ч. 1. – М.: Политиздат, 1968. – С. 214.

(обратно) 325

Див.: Момджян К. Х. Введение в социальную философию: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, КД «Университет», 1997. – С. 177.

(обратно) 326

Від лат. attributio. Як граматичний термін це слово значить «властивість», «ознака», а у філософії - невід’ємну, істотну властивість предмета, без якої він не може існувати у вигляді даного предмета

(обратно) 327

Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. Т.1. – М.: Мысль, 1974. – С. 301.

(обратно) 328

Аристотель. Сочинения в 4+х томах. Том 1. – М.: Мысль, 1975. – С. 167.

(обратно) 329

Див., напр., Гоббс Т. Избр. произв. в двух томах. Т. 1. – М.: Мысль, 1964. С. 161–163; Лейбниц Г. В. Сочинения в четырех томах. Т. 2. – М.: Мысль, 1983. – С. 227–228.

(обратно) 330

«Саме тому, що форма настільки ж суттєва для сутності, як сутність для самої себе, сутність слід розуміти і виражати не просто як сутність, тобто як безпосередню субстанцію або як чисте самоспостереження божественного, а до такої ж міри і як форму, і в усьому багатстві її розгорнутої форми; тільки завдяки цьому сутність розуміється й виражається як таке, що дійсне.» См.: Гегель. Система наук. Часть первая. Феноменология духа // Гегель. Сочинения. Том IV. – М., 1959. – С. 10.

(обратно) 331

Див. роботи Лумана: Луман Н.