Історія без міфів. Бесіди з історії української державності - Раїса Петрівна Іванченко

Києві проходили Другі Всеукраїнські Збори (з’їзд) НРУ. Його делегати представляли згідно з офіційними даними Руху 632828 членів НРУ. Називалася на з’їзді і загальна кількість прихильників НРУ — приблизно 5 млн чоловік. Основна кількість делегатів з’їзду (56,7 %) — представники Львівської, Тернопільської, Івано–Франківської областей та м. Києва. Переважна більшість делегатів з’їзду — українці (95 %). За соціальним станом 68 % делегатів — інженерно–технічні працівники, службовці, наукова та творча інтелігенція. Вони представляли понад 40 різних політичних та громадських організацій, серед них 14 партій. Найчисленнішими з них на зборах були ТУМ ім. Шевченка (25,3 %) та УРП (12,6 %).

Делегатами зборів були 418 народних депутатів різних рівнів, у т. ч. 5 — СРСР, 18 — УРСР, 117 — обласних, 215 міських та 108 районних Рад. Окрему групу склали колишні члени УПА — 15 чоловік.

На зборах були заслухані доповідь голови НРУ І. Драча “Про політичну ситуацію в Україні і завдання Руху”, 11 співдоповідей та 6 звітів. У їх обговоренні взяли участь понад 90 чоловік.

Головна увага у доповідях, звітах та виступах була зосереджена на таких питаннях: майбутнє НРУ в умовах багатопартійності, вимога повної незалежності України і неприйняття ідеї нового Союзного договору, створення української національної армії, міжконфесійні стосунки.

Серед першочергових завдань НРУ, про які говорилося на зборах, делегати особливо виділили необхідність розширення його соціальної бази, нарощування впливу серед населення, в першу чергу на рівні районів і сіл.

На зборах було розглянуто і прийнято доповнення і зміни до Програми та Статуту НРУ. Із назви організації вилучено слова “за перебудову”. Головною метою діяльності визнається відновлення державної незалежності України. Відкидається ідея співробітництва з КПРС. Акцентується увага на необхідності перетворення НРУ в об’єднання всіх опозиційних сил республіки. Створено нову ланку керівництва НРУ — Політичну Раду, а також перейменовано президію НРУ у Центральний провід […].

Принципи, цілі, напрями і способи діяльності

1. У своїй діяльності Народний Рух України (далі Рух) керується принципами гуманізму, демократії, гласності, плюралізму, соціальної справедливості, виходячи з інтересів усіх громадян незалежно від національності. Рух згуртовує їхню патріотичну енергію, виявляє їхню волю до політичного, економічного та культурного відродження України.

2. Головною метою діяльності Рух визначає: відновлення парламентським шляхом державної незалежності України, побудову демократичного й гуманітарного суспільства, в якому буде досягнуто справжнє народовладдя, добробут народу й умови для гідного життя людини, відродження та всебічного розвитку української нації, забезпечення національно–культурних потреб усіх етнічних груп республіки.

3. Рух ставить перед собою цілі:

а) всіляко сприяти відродженню людини як морально відповідальної особистості;

б) сприяти розвитку національно–державного будівництва, скерованого на перетворення України в незалежну, правову державу, покликану забезпечити вільний розвиток особистості, захист прав людини і нації, безперешкодне здійснення демократичних свобод;

в) домагатися радикальної перебудови економіки України на засадах економічної самостійної з урахуванням регіональних і структурних особливостей [™].

Національні процеси в Україні. — Ч. 2. — С. 541–545.

З програми Української Республіканської партії

Квітень 1990 року

Виражаючи волю народу України жити вільно і в достатку, прагнемо до побудови незалежної Української держави, в якій гідно, мирно, в умовах добробуту житимуть громадяни республіки, незалежно від їхньої національності, суспільного стану, світогляду та віросповідання.

Сьогодні економічне й екологічне становище, культурне і духовне життя в Українській РСР опинилося в стані глибокої кризи. Визиск України в складі тоталітарної імперії призвів до спустошення надр і лісів, забруднення і вичерпання вод, зруйнування чорноземів. Наш край перетворено на колонію, де імперський московський центр по–хижацькому грабує природні багатства і продукт праці трудящих республіки. Тоталітарна система піддавала Україну голоду, варварському руйнуванню і нищенню її продуктивних сил, природних багатств і інтелектуального потенціалу, жорсткій та планомірній русифікації […].

Мета

УРП домагається створення Української незалежності соборної держави як неодмінної умови політичного, економічного і культурного відродження, консолідації та самопоступу народу України, піднесення його добробуту, утвердження демократичного ладу і розвитку громадянського суспільства, виведення України з міжнародної ізоляції на гідне місце серед вільних народів світу […].

Національні процеси в Україні. — Ч. 2. — С. 557–558.

Постанова Верховної Ради Української PCP про проголошення незалежності України

Верховна Рада