Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар - Владислав Едуардович Теліпко

2) Закон України «Про судоустрій України» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 27–28, ст. 180; 2004 р., № 25, ст. 354, № 40–42, ст. 492; 2005 р., № 35–36, ст. 446; 2006 р.,№ 15, ст. 128,№ 35, ст. 299; 2007 р., № 16, ст. 220, № 27, ст. 369);

3) Закон України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 25, ст. 354);

4) Постанову Верховної Ради України від 15 грудня 1992 року «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 8, ст. 57, № 24, ст. 265; 1994 р., № 26, ст. 214; 1996 р., № 25, ст. 105).

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:…

1. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ утворюється з 1 жовтня 2010 року та розпочинає свою діяльність з 1 листопада 2010 року. До початку діяльності цього суду його повноваження здійснюють відповідні судові палати Верховного Суду України.

2. Касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

Касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України після 15 жовтня 2010 року, передаються ним до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Кримінальні справи, які до набрання чинності цим Законом були призначені до судового розгляду апеляційними судами як судами першої інстанції, розглядаються цими судами. Оскарження судових рішень, прийнятих за результатами такого розгляду, а також судових рішень у кримінальних справах, які ухвалені апеляційними судами у першій інстанції до набрання чинності цим Законом і не набрали законної сили, здійснюється в касаційному порядку з урахуванням пунктів 1 і 2 цього розділу щодо суду, який здійснює касаційне провадження.

Кримінальні справи, що надійшли до апеляційних судів для розгляду у першій інстанції і не були призначені до судового розгляду на день набрання чинності цим Законом, передаються для розгляду відповідним районним, районним у місті, міським та міськрайонним судам з урахуванням територіальної підсудності.

Подання (заяви) про перегляд судових рішень у порядку виключного провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 4004 Кримінально-процесуального кодексу України, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року, розглядаються Верховним Судом України, а подані до Верховного Суду України після 15 жовтня 2010 року — передаються ним до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Клопотання про перегляд судових рішень у порядку виключного провадження з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 4004 Кримінально-процесуального кодексу України, подані до Верховного Суду України до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Судові рішення, прийняті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Судові рішення, прийняті судами апеляційної інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.

3. Встановлений статтею 80 цього Закону порядок переведення судді, обраного безстроково, до іншого суду не поширюється на суддів Верховного Суду України, які на день набрання чинності цим Законом здійснюють судочинство у цивільних, кримінальних, адміністративних і господарських справах, та суддів військової колегії Верховного Суду України.

Судді Верховного Суду України, які на день набрання чинності цим Законом здійснюють судочинство у цивільних, кримінальних справах, за їх згодою переводяться до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на підставі заяви про переведення за рішенням органу, який їх обрав чи призначив. Такі судді Верховного Суду України за їх бажанням також можуть бути переведені до апеляційних чи місцевих судів загальної юрисдикції, на підставі заяви про переведення за рішенням органу, який їх обрав чи призначив.

Судді Верховного Суду України, які на день набрання чинності цим Законом здійснюють судочинство в адміністративних, господарських справах, за їх згодою переводяться відповідно до Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України на підставі заяви про переведення за рішенням органу, який їх обрав чи призначив. Такі судді Верховного Суду України за їх бажанням також можуть бути переведені відповідно до апеляційних чи місцевих адміністративних судів, апеляційних чи місцевих господарських судів на підставі заяви про переведення за рішенням органу, який їх обрав чи призначив.

Судді Верховного Суду України, переведені до вищих спеціалізованих судів чи інших судів загальної юрисдикції, прирівнюються за статусом, у тому числі за рівнем грошового, соціально-побутового забезпечення, до суддів Верховного Суду України.

У разі недостатності у відповідному суді вакансій, необхідних для переведення суддів Верховного Суду України, кількість таких вакансій підлягає збільшенню в порядку, встановленому цим Законом, для забезпечення переведення суддів Верховного Суду України.

Судді Верховного Суду України, не переведені до вищих спеціалізованих судів чи інших судів загальної юрисдикції, здійснюють свої повноваження до звільнення з посади відповідно до частини п’ятої статті 126 Конституції України. Після звільнення таких суддів їх вакантні посади не заповнюються і підлягають скороченню до кількості посад суддів, визначеної цим Законом.

Кворум для прийняття рішення Верховним Судом України до моменту скорочення його складу до кількості суддів, установленої цим Законом, визначається, виходячи з кількості суддів, які обіймають свої посади у Верховному Суді України на момент прийняття рішення.

4. Військові суди ліквідуються з 15 вересня 2010