Князь Ігор. Слово о полку Ігоревім - Володимир Кирилович Малик
12
Т і у н — управитель в маєтку князя або боярина.
13
П о п р и щ е — давня міра довжини. Також денний піший або кінний перехід.
14
С м е р д — селянин.
15
Н о г а т а — дрібна грошова одиниця в Київській Русі.
16
ґ о н т — тонкі дощечки.
17
В у й — дядько, брат матері.
18
Б л а в а т — волошка, а також шовкова тканина блакитного кольору.
19
К о щ і й — раб, смерд, кочовик; походить від половецького «коччі», «кощі» — кочовик.
20
К о р з н о — верхній одяг, схожий на плащ.
21
Б о я н — це міф, помилка перших перекладів «Слова». Насправді був Ян, Ян Вишатич. Див. примітки в кінці книжки.
22
С е с т р и н е ц ь — син сестри, племінник.
23
Т у л — сагайдак, тобто шкіряна сумка для стріл.
24
К м е т и — тут: кінні воїни.
25
К о т о р а — сварка, чвара, міжусобиця.
26
Д у у м в і р а т — спільне правління двох осіб.
27
Т о р к и — тюркське плем’я, що було на службі у руських князів.
28
В е ж а — половецька юрта на возі, кибитка.
29
По фронту.
30
К і ш — військовий табір, обоз, місце розташування кочовиків.
31
П о к л а д н и к — постельничий.
32
С н е м — з’їзд князів.
33
З а к у п — той, хто взяв у феодала позику («купу») і за це виконує феодальні повинності.
34
П о р у б — тюрма, збудована («зрубана»), як правило, з дерева і найчастіше — в підземеллі.
35
Є відомості, що половці іноді скальпували вбитих ворогів.
36
Ч о л о в і — ті, що попереду.
37
Б а р а н ж а — розбійницький напад з метою захопити худобу.
38
Г р и в н я — у Стародавній Русі була основною грошовою одиницею, що дорівнювала майже фунту (400 г) срібла.
39
Насправді ім’я її невідоме.
40
Д у д у т к и — неіснуюче тепер городище поблизу Мінська.
41
Р ш а — сучасна Орша.
42
Б е р е н д е ї — тюркське плем’я, що на початку XII ст. осіло на Київській, Переяславській та Чернігівській землях і почало служити руським князям.
43
С т р и й — дядько по батькові.
44
Д е ш т і К и п ч а к — Половецький степ.
45
Й о к — ні.
46
К а т у н а — жона.
47
Князь Ярослав Осмомисл помер через три роки після цієї розмови, у жовтні 1187 року.
48
1 Справді, два сини Ігоря та Євфросинії, покликані на Галицький стіл, були через чверть віку повішені у Галичі боярами.
49
С и н о в е ц ь — племінник. Святослав був двоюрідним братом Ігоря, але майже вдвічі старший за нього, тому називав і його синовцем.
50
В и т а — сторожовий пост, сигнальний вогонь.
51
Тепер Баришівка.
52
К о в у ї — тюркські племена, що були на службі у руських князів.
53
С е р е н — ожеледиця, снігова кора, наст.
54
В н а в о р о п — в авангард.
55
Ш е л о м ’ я — височина, гряда.
56
Ш а х и н ш а х — титул монарха в Ірані.
57
Н е ф т (перс.) — нафта.
58
Рюрик володів Київською (Руською) землею.
59
В е р х о в е н с ь к і в о л о д і н н я — землі Святослава у верхів’ях Десни (Вщиж, Брянськ, Карачів).
60
Г о г и т а м а г о г и — міфічні дикі племена, про які згадується в Біблії та Корані.
61
С у м н и й — кінь для перевезення зброї та припасів у сумках, тобто в міхах, торбинах.
62
Б а б а - а г а (тюрк.) — старий чоловік, старійшина роду. З цього слова в нашій міфології і витворився казковий персонаж Баба Яга.
63
Тут — похід.
64
Первісне значення слова «полк» — плем’я, народність (порівн. німецьке та англійське фольк, фолк — народ), коли всі члени племені при потребі ставали воїнами. Пізніше, зокрема в XII ст., слово «полк» стало синонімом слів «похід, рать, військо». Тому в назві поеми «Слово о полку Ігоревім» це слово не слід тлумачити звужено, як лише похід, бо це поема не тільки про похід, а й про Ігореве військо, про героїчно-трагічну долю цього війська — Ігоревого полку.
65
М а л и й Д о н е ц ь — тепер річка Уди в районі Харкова.
66
З е г з и ц я — чайка.
67
Тепер Сіверський Донець.
68
С а к м а (тюрк.) — шлях. Ізюмська сакма вела з приазовських степів понад р. Осколом до Курська.
69
О б і д н я, або л і т у р г і я — церковна служба, що правиться після утрені. Обідня буває рання і пізня.
70
С у у р л и к (тюрк.) — вода, що бурлить. Тепер це
