💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Наука, Освіта » Тотальний опір. Частина 1 - Ганс фон Дах

Тотальний опір. Частина 1 - Ганс фон Дах

Тотальний опір. Частина 1 - Ганс фон Дах
Сторінок:22
Додано:24-11-2024, 03:00
0 0
Голосів: 0

Легендарна книга швейцарського воєнного експерта майора Ганса фон Даха є чудовим посібником, метою якого є навчити, як перемагати навіть тоді, коли супротивником є, здавалося б, непереможна і суттєво переважаюча військова потуга. Автор розкриває моральні засади, стратегічні цілі, тактику і бойові техніки т. зв. малої війни. Вихідним принципом слугує переконання, що боротьба за свободу не завершується навіть після нищівної поразки у регулярній війні, навіть після цілковитого розгрому армії. Із надзвичайною ясністю розкриваються принципи організації руху опору, створення формацій малої війни, забезпечення їх зброєю, боєприпасами, харчами, здійснення диверсій, засідок, методи протидії каральним заходам ворога тощо. Книга проілюстрована численними рисунками автора, які, зображаючи зразки бойових акцій та технік опору, значно полегшують засвоєння матеріалу.

Читаємо онлайн Тотальний опір. Частина 1 - Ганс фон Дах

Майор Ганс фон Дах

Тотальний опір.

Інструкція з ведення малої війни для кожного.

Частина 1

Вільним громадянам вільної України

Наш нейтралітет вартує рівно стільки ж, скільки вартує наша армія

генерал Анрі Ґізан

Вступ

Передмова до українського видання

Концепції «малої війни» вже більше ніж дві сотні років[1], та все ж вона і нині залишається важливим елементом військових доктрин, успішно застосовуючись як безпековий і геополітичний інструмент[2]. Очевидно, що за цей час вона мусила зазнати певних змін.

Будучи частиною модерної воєнної теорії, зосередженої на діях великих професійних армій, ця концепція охоплювала лише бойові дії особливих регулярних (гусари, єґери, шассери) чи нерегулярних (граничари, зуави, козаки) невеликих армійських підрозділів. Загалом, їхні завдання були цілком субординовані цілям «великої» війни, яку на полях «конвенційних» битв вели великі армійські частини, застосовуючи лінійні тактики. Насамперед ішлося про захист кордонів, патрулювання, польову розвідку, авангардні та ар'єргардні операції, війну форпостів, екскортування обозів та фуражирів (чи напади на ворожі транспорти), кур'єрську службу (чи перехоплення кур'єрів супротивника), охорону (чи захоплення) мостів, переправ, складів. Звісно, що тут застосовувалися також цілком інші тактики: засідки, стрімкі короткочасні атаки, диверсії тощо. Загалом, мала війна розпочиналася і завершувалася разом із великою[3].

Незважаючи на те, що на концепцію малої війни мав значний вплив тогочасний партизанський досвід (дії територіальної міліції під час американської[4] чи гетеритів під час грецької воєн за незалежність, ґерильяс під час піренейської чи франктірерів під час франко-прусської воєн[5]), мала війна не ототожнювалася із «партизанською» чи «народною», які здебільшого кваліфікувалися як нелегітимні.

У цьому сенсі книга «Тотальний опір»[6] майора швейцарської армії Ганса фон Даха (1927-2003), яку ми представляємо українському читачеві, займає особливе місце. Вона легітимує партизанську, «народну» війну, вдало інтегруючи її в концепцію малої війни[7] і, завдяки цьому, перетворює малу війну в ефективний оборонний інструмент нації. Такому переосмисленню сприяли спричинені політичними і військово-технічними факторами серйозні зміни у воєнній теорії (як-от концепція «тотальної війни»[8]).

Очевидно, що описані тут тактики і техніки можуть бути застосовані не лише в оборонних, але й у наступальних цілях[9], а також — як інструментарій боротьби з рухами опору («контрповстанські операції»). Вони лягли в основу сучасних концепцій «обмеженої війни» та «конфлікту низької інтенсивності». Та все ж насамперед вони є способами «боротьби тих, хто не визнає себе переможеним» (Ганс фон Дах), підставою сподівань на перемогу у боротьбі із значно сильнішим супротивником. Саме тому ми нині пропонуємо українському читачеві цю книгу і впевнені, що вона допоможе йому у сьогоднішній битві з ворогом, який віками загрожував самим основам нашого існування.

Олег Фешовець

головний редактор Львівського

мілітарного альманаху «Цитаделя»

Львів, 2014 рік

Від автора

Автор усвідомлює, що береться за делікатну й невдячну тему. Як би там не було, але в епоху тотальної війни, коли боротьба ведеться не лише за матеріальні, ай — однаковою мірою — і світоглядні речі, перейматися такими питаннями потрібно.

Припустімо, що під час війни якась частина або навіть територія усієї держави тимчасово перейшла до супротивника. Армію загалом розбито, навіть якщо значні уламки війська зможуть протриматися протягом тривалого часу в альпійському укріпрайоні[10].

Усе ж більшість вояків, а також основна маса цивільного населення після боїв виживуть. Тож постає питання, чи після поразки армії люди, що вижили, повинні стати лояльними підданими нової влади, самовдоволено очікуючи на порятунок і звільнення з боку іноземних сил, чи колишню боротьбу слід продовжити у новій формі і всіма можливими засобами.

Враховуючи визнану любов нашого народу до свободи, з одного боку, і однозначну жорстокість потенційного супротивника, з іншого, припускаємо, що справа неминуче дійде до менших чи значніших сутичок між окупаційною владою і переможеними. Тож певний сенс матиме визначення атмосфери, техніки і тактики малої війни.

майор Ганс фон Дах

Берн, 1957 рік

Спротив до кінця

Припустімо, що Швейцарія стала театром воєнних дій! Відбулося вторгнення значно сильніших ворожих сил. Наші війська у різних їх дислокаціях «відрізано». Та вирватися з рук агресора їм вдалося. Вони ще мають зброю і боєприпаси. Мають намір боротися, чинити опір до кінця! Тільки як це робити?

Або ж наступна картина: ворог зайняв якесь місто. Населення міста потрапило під його владу. Що чинити робітникові, службовцю, митцеві? Що чинити вчителеві, газетному редакторові, лікареві, державному службовцю? Що чинити домогосподаркам? Що чинити залізничникам, поштарям, поліціянтам?

Що робитимуть солдати? Що робитиме цивільне населення?

Чи покинуть військові зброю, зрозумівши безнадійність будь-якого спротиву? Чи цивільні люди покірно чекатимуть своєї долі, а чи, можливо, перейдуть на службу ворогові?

Стільки запитань. А де ж відповіді?

З певністю можна стверджувати лише одне: ворог пощади не знатиме. Байдуже, чи йтиметься про життя однієї людини чи десятків, сотень чи тисяч — якщо того вимагатиме мета, ворог знищуватиме їх без вагань і жалю. На полоненого солдата чекатиме депортація, примусові роботи або й смерть. Така ж доля судитиметься робітникові, службовцеві, людині вільної професії, домогосподарці.

Ворог не робитиме різниці, а досвід недавньої історії вчить нас, що фізичне знищення переможених у той чи інший спосіб — неминуче. Просто іноді це знищення розтягується в часі.

Офіцер, унтер-офіцер, учитель, редактор, кожна жінка і кожний чоловік, які раніше, за певних умов, висловлювалися зневажливо проти ідеології ворога, які сповідували перед війною демократичні цінності і служили свободі, закликали до спротиву диктатурі й деспотизму, — всі вони очолять списки осіб, приречених на знищення чи депортацію. Ми мусимо це усвідомити!

То що ж робити, коли ворог уже в країні? Що робити співгромадянам перед обличчям ймовірних бідувань і смерті, які чигатимуть на них, незважаючи на те, чи були вони активними чи пасивними. Ми переконані, що найкращим виходом є опір до останнього! Ми переконані, що всі швейцарці мусять чинити опір! Ми переконані, що ворог жодної хвилі не може почувати себе на окупованій території безпечно. Що нашим завданням є шкодити йому, боротися з ним за будь-якої нагоди! Отож, ми чітко дали тут зрозуміти, яку мету ставить перед собою це видання.

Відгуки про книгу Тотальний опір. Частина 1 - Ганс фон Дах (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: