Рубінова тінь минулого - Анна Ліє Кейн

– Ні. Ми посварилися. Вона все ж демониця і…

- Так-так, темперамент, я пам'ятаю, - усміхнулася, милуючись своїм нареченим. Він дивився на стільницю, думками витаючи в минулому. Навіть Геррі перестав тріщати горішками та підповз ближче, прислухаючись до розповіді.

- Загалом, так і почалося наше дивне спілкування. Ми посварилися, я вигнав її зі свого улюбленого місця, а за кілька днів вона з'явилася знову. Потім знову. Якоїсь миті ми потоваришували. Вона не хотіла спілкуватися ні з ким крім мене, не приймала моїх друзів, одразу йшла, якщо вони з'являлися.

- Тобі було з нею цікаво?

Над цим питанням Дорайн думав трохи довше, погляд його кілька разів метнувся з боку в бік.

- У чомусь так. Батько хотів, щоб вона пішла працювати в юридичну сферу. Вона постійно вчила закони, чудово знала історію. Але вона захоплювалася зовсім іншим. Їй подобалися картини, вона могла годинами говорити про мистецтво, зналася на всіх цих полотнах, відтінках фарб, стилях написання. Співрозмовника дуже цікаво слухати, якщо він говорить про те, чим справді захоплюється. Я б не проміняв на Наріне ні Крайта, ні Загіра, ні Айру, але вона теж була дещо дивною і своєрідною частиною мого життя, - погляд Дорайна набув свідомості, він подивився мені в очі та додав: - Можу заприсягтися, що ніколи не розглядав її на роль дружини.

- А коханки? - тепер уже я хитро примружилася і схилила голову набік, але майже відразу стала серйозною: - Що сталося з нею?

- Приблизно через два роки після нашого знайомства на виробництві її матері трапився нещасний випадок. Тоді було свято, працівників прийшло мало, а мати Наріне вирішила сама перевірити процес виготовлення продукції. Вони були на містку, з якого можна бачити, що відбувається в котлах. Можливо, щось трапилося з кріпленнями поручнів, або жінка якось схилилася сама і потягла за собою дочку, але обидві вони впали вниз. Їх дістали майже одразу. Зупинили роботу виробництва, відправили постраждалих до шпиталю, але врятувати вдалося лише Наріне.

Дорайн окинув стіл поглядом, ніби шукав звичного портсигара, хоча він давно вже не курив. Навіть я не знала чому з того вечора, коли він врятував мене від Йозефа, демон повністю відмовився від сигарет, але я була рада. Геррі розставив крила убік і заінтриговано дивився на оповідача.

- Я прийшов провідати її за місяць, здається. Цілителі говорили, що вона добре відновлюється, справа наближається до виписки, але… на мене Наріне зреагувала надто дивно. Вчепилася в мою руку і заявила, що все йде неправильно, що так не має бути. І що я маю на ній одружитися. У той час я про подібне навіть не думав, а тому скоріше поспішив піти. Сподівався, що це марення пройде, але згодом ставало лише гірше. Вона казала, що все, що відбувається, неправильно… я не пам'ятаю точно, Ель. Знаю, що вона дуже лаялася з батьком, і через це він відправив її до пансіонату.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно