Поетичні твори - Федькович Юрій

6 - «Криць - сталь, а відтак: крицяна рушниця - сталева стрільба. Толкують также слово «криць» в значенні «кремінь», а тогді крицяна рушниця означала би стрільбу з кремінною підпалкою. Гуцули дуже любуються в оружжі; кождий носить за поясом красно оправлений ніж, котрого рукоятка звичайно дрібними мосяжними цвяхами вибивана. Молодий гуцул соромив би ся дуже, сли би у него не було хоть одного пістолета або, ще гірше, топірця» (Поезії, с. 141).

7 - «Кресак, кресаня - гуцульський капелюх, чорної барви, звичайно з мосяжною обвідкою і пав’їм пером; у крис находяться часом хорошо вишивані рубці. Молоді гуцули, любуючись в красивім, опрятнім одінню, полагають много на кресаню і на порошниці, про котрії не раз у них случалися розбої. Ім’я кресак проізносять гуцули так же, як к крисак (крисаня), або як красак (красаня), з чого мож би заключати, що іде оно або від «криси» (Krämpe), або від «красний» (Поезії, с. 141).

8 - «Міgnоn» - поезія (в українському перекладі «Міньйона»), написана видатним німецьким поетом і мислителем Йоганном-Вольфгангом Гете (1749-1832) у 1783 або 1784 р. для роману «Театральне покликання Вільгельма Майстера». Оскільки роман лишився незавершеним, Гете включив поезію до свого нового прозового полотна - «Літа науки Вільгельма Майстера», що з’явилося у 1795-1796 рр. Однак сам автор друкував «Міgnon» і як окремий твір.

9 - Левова палата - терем сина Данила Галицького, князя Лева Даниловича (бл. 1228 - бл. 1301); переносно - місто Львів, назване іменем цього князя.

Звичайно, у вірші Гете немає згадок про Дністер, Галич, Левову палату, оскільки там не йдеться про Русь. У сучасному українському перекладі В. Петрика початок другої строфи читається так:

Ти знаєш дім? Колони держать дах,

Кімнати й зала сяють ув огнях,

І статуї питаються в журбі:

«Дитинко, що пороблено тобі?..»

(Гете Й.-В. Твори. К., 1969, с. 57).

10 - Боян - легендарний співець із «Слова о полку Ігоревім»; у Ю. Федьковича - ідеал співця-поета.

11 - Богдан - мається на увазі Дідицький Богдан Андрійович (1821-1909), український письменник, видавець і громадсько-культурний діяч «москвофільського» напряму, редактор газети «Слово» (1861-1887). Згадані у наступних рядках твору Всеволод, Ксеня, Чабрай - персонажі поеми Дідицького «Буй-Тур Всеволод, князь курський», надрукованої у виданні «Зоря галицкая яко альбум на год 1860».

12 - Могильницький Антін Любич (1811-1873) - український поет-романтик, послідовник «Руської трійці» (М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький), яка у 1837 р. книжкою «Русалка Дністровая» поклала початок новій, народній літературі на західноукраїнських землях. У Перемишлі в 1852 р. вийшла перша частина поеми А. Могильницького «Скит Манявський» (цей головний твір планувався у трьох частинах, та написано лише початок другої). У 1861 р. широку славу А. Могильницькому принесли його виступи у Відні як делегата державної ради. На засіданні 27 червня він сміливо захищав права рідної «руської» мови, добивався її запровадження у школах та уряді Галичини. Син М. Шашкевича В. Шашкевич відгукнувся на виступ А. Могильницького одою «Гомін молодої Русі» (Львів, 1861), яка починалася таким захопленим вітанням і визнанням:

Здоров, Батьку Могильницький!

В Тобі Русі давня сила,

Давній дух єй передвіцький,

Давня бодрість єй віджила.

13 - Стефан - Йдеться про собор святого Стефана у Відні, що стоїть неподалік від цісарського палацу.

14 - Сигот - очевидно, місто Сигет над Тисою, нині знаходиться на території Соціалістичної Республіки Румунії.

15 - «Порошниці - суть то ріжки, роблені звичайно з оленіх рогів, в котрих стрільчий порох переховується. Ріжок такий висить у гуцула на ремені, два цалі широкім, а мосяжними цвяшками густо набиванім. Ремені тії закидаються наперехрест через плечі - а дуже статно і характеристично убирають гуцула, рівно як і ретязі» (Поезії, с. 142).

16 - Розтоки - село на батьківщині Ю. Федьковича, поблизу міста Вижниці.

17 - «Ретязі - т[о] є тонкії мосяжнії ланцюжки, котрих 12 або і більше висить через плечі у гуцула і котрі у пояса спов’язані суть двома великими спряжками. Тії же спряжки спов’язують разом всі ретязики (ретєзі) з ремінням, що іде через пояс» (Поезії, с. 143).

До речі, у названому вище автографі коментований рядок вірша звучить дещо інакше: «А ретязі мої сам Довбуш носив».

18 - Верона - місто на півночі Італії. Ю. Федькович перебував тут у 1859 р. в складі 41-го австрійського полку, що був відправлений на італо-французький фронт.

19 - Уланд Людвіг (1787-1862) - німецький поет-романтик. Особливого успіху досяг у жанрі балади, тісно пов’язаної з фольклором. Ю. Федькович зупинив свій вибір на популярній баладі Уланда «Des Sängers Fluch» («Прокляття співця», 1814), у якій засуджується деспотичний король.

20 - Шипіт (Шипот) - селище у верхів’ї р. Сучави (тепер Чернівецької області).

21 - ...побої...- Так називали будинки, «побиті» гонтом (дранкою), які на бідній, критій переважно стріхами Буковині були ознакою багатства.

22 - Маються на увазі пісні і думи про видатних козацьких полководців Данила Нечая (?-1651), Нестора Морозенка (?-1649), Богдана Хмельницького (бл. 1595-1657), а також про діяча гайдамацького руху Саву Чалого (?-1741), убитого за перехід на бік польської шляхти Гнатом Голим.

23 - «Пава, пави - пав’ї пера, а также певний род тканих з вовни цвітів, котрії