Вільховецька легенда - Нагорняк Володимир

 
11. В ГУБЕРНАТОРА
- Не розумію, хоч убий –
Який вам з того зиск, який?!
Вільховий бунт – весь край горить…
Кому пожежу цю гасить?!
Це просто так не зійде з рук –
Не дай бог новий Кармелюк:
Запам'ятаєте до домовини
Ви ці прокляті деревини!!!
 
І постанова, врешті-решт:
Поручик, взяти під арешт
На п'ять –ні,мало!— десять діб,
Та щоб узнав останній дід
В селі, в найдальшому селі…
А то чорт зна що на землі
Цій твориться… О, боже мій…
Наказую: ніяких дій!
 
12. ЕПІЛОГ
Іван не повернувся…
Хтось повів,
Що Кармелюк його зустрів…
 
Неясність, скажете, в моменті –
Можливо – все ж таки, легенда!
Карпенкова дружина
Село в прокльонах залишила;
Село Вільхівцем звати стали;
І так в реєстрах записали;
 
Біля Ріжка кут Вільховкою став…
Про це я від дідів узнав;
А ті ще від своїх дідів –
Легендо йди до наших днів!..