Ні разу не вдарив - Чайковський Андрій

то ні на що! Там лише горобці гніздяться та ячмінь ви пивають.

Грицько так заглибився у свої господарські міркування, що забув і про Варвару, і про розправу, і місце, де він є... Він бачив себе радше на стіжку, що його треба було конче ліпше вкрити, ніж на лаві обжалуваних. Аж відчинилися двері, і вийшли ті самі пани з другої кімнати. Вини позакладали берлитки на голови, а один з них,— той, що найбільше Грицька допитувався, сказав.

— Послухай вирок!

Всі, що тут були, повставали.

Встав і Грицько.

"То вже, видно, буде кінець! Треба їхати чимскоріш додому, бо як стіжки позамакають, то тоді буде празник!"

Грицько знов став при стіжках і зовсім не слухав, що балакали.

— Зрозумів ти?

Певно, що зрозумів!

— Отже, маєш три місяці криміналу за побиття Варвари.

— Три місяці криміналу за побиття? Я ж її ні разу не вдарив, вона бреше все. Прошу панів, я, бігме,— от най пан вуйцє скажуть,— ще моєї жінки не вдарив від шлюбу, не те що... за що ж мене за побиття до криміналу? Ото правда! Гей, Гей!

— Чуєш, Грицю, ти міг дістати більше як рік, бо за таке побиття цісарська кара від року до п’яти,— розумієш? Та ми мали над тобою змилування, що ти... дурний,— розумієш? Ну, що ж, приймаєш кару?

— Як я можу прийняти, коли я її ні разу не вдарив,— я подам на рекурс[8].

— Нема рекурсу, бо ми тобі дали менше, ніж є найменша кара... зрозумів?

— Ото правда! Ото правда! То вже бідному чоловікові і рекурсу нема?

— Нема, нема! — обзивається вобронца.

Грицько подивився на нього і страшенно розлютився. От, дивіться, і той, що повинен за нього постояти, і той каже, що рекурсу нема.

— Ну, Грицю,— каже президент,— кажи, як, бо нема часу даремно балакати. Приймаєш, чи, може, подаєшся до Відня?

— Нема причини йти до Відня,— каже вобронца, що тепер прийшов до Грицька на середину зали.— Приймай, Грицю, кажу, бо як он тамтой пан зробить рекурс, то тобі ще більше вліплять...

— Ну, Грицю? — питає президент.

— Та вже приймаю, коли така кара божа на мене, але може б трохи менше...

— Не можна менше. Підеш зараз на кару.

— Та може б аж по жнивах?

— Ого, та до жнив ще більше як вісім місяців. Підеш сидіти, зараз. Возний!

Возний бере Грицька і веде за двері.

— Ото справедливість! Гей, гей, три місяці за такого дідовода, за жебрачку... І вісім срібла стратив! Та й ще аби її був хоч раз ударив, то не було б мені жалю!..

[1] Суддя.

[2] Ярмулках.

[3] Захисник, адвокат.

[4] Підтвердить.

[5] Параграфу, закону.

[6] Жінка.

[7] Чесно.

[8] Касаційну скаргу.