Народні пісні - Народна творчість
Ночував я другу,
Ночував я у тої вдовиці,
Що сватати буду.
Ночував я у тої вдовиці,
Що сватати буду.
Ой, сину ж мій, сину,
Ти моя дитино,
Не женися на тій удовиці,
Бо щастя не буде!
Не женися на тій удовиці,
Бо щастя не буде!
Бо вдовине серце,
Як осіннє сонце -
Воно світить, світить, та не гріє,
Все холодом віє.
Воно світить, світить, та не гріє,
Все холодом віє.
А дівоче серце,
Як весняне сонце -
Ой хоч воно хмарнесеньке,
А все теплесеньке.
Ой хоч воно хмарнесеньке,
А все теплесеньке.
Ох і не стелися
Ох і не стелися,
Хрещатий барвінку,
Та і по крутій горі...
Гей, не втішайтесь,
Злії воріженьки,
Та пригодоньці моїй!
Гей, не втішайтесь,
Злії воріженьки,
Та пригодоньці моїй!
Бо моя пригода -
Козацькая врода,
Так, як ранняя роса:
Що вітер повіє,
Сонечко пригріє -
Роса на землю впаде.
Що вітер повіє,
Сонечко пригріє -
Роса на землю впаде.
Що вітер повіє,
Сонечко пригріє,
Роса на землю впаде -
Так моя неслава,
Людська поговірка,
Усе марно пропаде!
Так моя неслава,
Людська поговірка,
Усе марно пропаде!
Наїхали пани
Та ще й орендарі,
Воли й вози забирають...
Гей, беріть же ви
Усю худібоньку:
Не маю вам що казать!
Гей, беріть же ви
Усю худібоньку:
Не маю вам що казать!
А я, як жив буду,
То все те здобуду:
Воли й вози покуплю,
Мережані ярма,
Тернові занози
Ще ж бо й сам я пороблю!
Мережані ярма,
Тернові занози
Ще ж бо й сам я пороблю!
На людськую славу
Й тую поговірку
Ще раз у Крим ісходжу:
Повні вози солі,
Повні мажі риби
Ще додому привезу!
Повні вози солі,
Повні мажі риби
Ще додому привезу!
Ох, у неділеньку рано-пораненьку
Ох, у неділеньку рано-пораненьку,
Ох, і зібрав женців а той Коваленко.
Да й усе женці да й одбірнії,
Поробив їм серпи да все золотії.
Ой повів женців на ярі долини,
На ярі долини, на яру пшеницю.
"Ой жніте, женчики, обжинайтеся,
І на чорную хмару озирайтеся,
А я піду додому пообідаю,
Жінку та діточок да одвідаю".
Ох, і жнуть женці, розжинаються,
На чорную хмару озираються.
Ой то ж не хмара, то орда іде,
А Коваленко та передок веде.
В’язали руки да сирицею,
А залили очі да живицею.
А залили очі да живицею,
А скували ніжки да скрипицею.
"Ой повій, вітроньку, да з-під ночі,
Да розкуй мої да руки-ніженьки,
Ох, повій, вітроньку, з-під темної ночі
Да на мої ж на карії очі!"
Очерет тріщить
Очерет тріщить
І вода плющить,
А кум до куми
Судака тащить.
А кум до куми
Судака тащить.
"І кумочко,
І голубочко,
Звари мені судака,
Щоб і юшка була.
Звари мені судака,
Щоб і юшка була.
І юшечка,
І петрушечка,
Кума моя, кума люба,
Кума-душечка!
Кума моя, кума люба,
Кума-душечка!
І пить будем,
І гулять будем,
А смерть прийде -
Помирать будем!"
А смерть прийде -
Помирать будем!"
Пийте, братці, попийте
Пийте, братці, попийте,
А на землю не лийте! (2)
Напийтеся всі п’яні,
Не будете упрямі!
Веселітесь, пляшіте,
Друг друга потішите.
Ні о чім нам тужити -
Пива велим налити! (2)
Подпивши як гораздо,
Пойдем потім всі разно.
Болить голова больно -
В постелі лежать полно!
З постелі як восставши,
Ті же чарки в руки взявши, (2)
Другую ту як вип’єм,
Всім много літа кликнем.
Многая літа, многая літа,
Многая літа!
Питається сон дрімоти
Питається сон дрімоти:
- Де ми будем ночувати?
Де ми будем ночувати,
А в которій будем хаті?
- Там, де хата тепленькая,
Де дитина маленькая,
Там ми будем ночувати
І дитину колихати.
Підем, пане-брате, од хати до хати
Підем, пане-брате,
Од хати до хати.
Щирим серцем людям добрим
Заколядувати.
Ой як ся ж ми маєм,
Кожного спитаєм.
Щастя-долі і здоров’я
В житті побажаєм.
Була нічка темна,
Та вже ясна стала,
Як у в яслах вічним світом
Людям возсіяла!
Не спати, не спати,
Да й іти вітати,
Нарожденному Месії
Свій поклін віддати!
Пішла мати на село
Пішла мати на село
Ґречну муку добувати,
Гречаники учиняти,
Своїх діток годувати.
Приспів:
Гоп, мої гречаники,
Гоп, мої білі,
Чогось мої гречаники
На скорині сіли.
Гоп, мої гречаники,
Гоп, мої смачні,
Чогось мої гречаники
Не вдалися вдачні.
Молов батько, не віявши,
Пекла мати, не сіявши,
З помийниці воду брала,
Гречаники учиняла.
Приспів:
Гоп, мої гречаники,
Гоп, мої білі,
Чогось мої гречаники
На скорині сіли.
Гоп, мої гречаники,
Гоп,
