Драматичні твори - Леся Українка
Сестро,
молитва й віра хай тебе рятують
від навождення злого духа.
Жінка помалу затихає під його поглядом і безсило схиляється на руки до товаришок, що піддержують її.
Християнка
(одна з тих, що піддержують пророчицю. Озивається несмілим голосом)
Отче,
її дитину вчора пан продав
якомусь грекові з Корінфа…
Єпископ
Вмовкни!
Великий наш апостол заповідав:
«А жінка серед збору хай мовчить».
Пророчицю тим часом виводять. Мовчання.
Неофіт-раб
(підходить до єпископа. Тремтячим від збентеження, але розпачливо-зважливим голосом)
Прости, але я все ж не розумію,
як може буть якесь ярмо солодким,
а щось важкеє легким.
Єпископ
Брате мій,
коли ти сам по волі шию схилиш
в ярмо Христове, солодко се буде
твоїй душі; коли ти самохіть
на себе хрест візьмеш, невже він буде
важким для тебе?
Неофіт-раб
Але нащо маєм
ще самохіть у ярма запрягатись
та двигати хрести по власній волі,
коли вже й так намучила неволя?
Намулили нам ярма та хрести
і шию, й душу, аж терпіть несила!
Я не за тим прийшов до вас у церкву,
щоб ярем та хрестів нових шукати.
Ні, я прийшов сюди шукати волі,
бо сказано ж: ні пана, ні раба.
Єпископ
І сюю волю матимеш ти, брате,
як тільки станеш під ярмо Христове.
Раби господні рівні між собою.
Ти під ярмом шлях світовий пройдеш
і в царство боже ввійдеш, теє царство,
де вже немає пана, окрім бога,
а він же нам отець. Твоя гординя
була б до сатанинської подібна,
якби ти влади господа-отця
не хтів признати над собою.
Неофіт-раб
Отче!
Яка вже там в раба гординя тая!
Нехай і так, нехай отець єдиний
над нами буде, та коли ж настане
те царство боже? Де його шукати?
Один з братів казав: воно на небі,
а другий: на землі…
(Дивиться з запитом і палким сподіванням.)
Єпископ
Обидва праві.
Неофіт-раб
Де ж на землі є царство боже?
Єпископ
Тут.
Неофіт-раб
У Римі?!
Єпископ
В нашій церкві.
Неофіт-раб
В катакомбах?
Єпископ
Не говори: «ось тут» чи «там воно».
Воно є скрізь, де бог є в людських душах.
Неофіт-раб
Коли ж він буде в душах всіх людей?
Єпископ
Тоді, коли Христос удруге прийде
на землю з неба.
Неофіт-раб
(смутно)
Брат один казав,
що літ аж тисяча минути мусить
від першого до другого пришестя…
Єпископ
Се єресь, брате, бо ніхто не знає
ні дня, ні часу…
Неофіт-раб
(впадає йому в річ з радісною надією)
Значить, царство боже
настати може в кожен день і час?
Єпископ
Запевне так.
Неофіт-раб замислюється і знов смутніє.
Про що гадаєш, брате?
Неофіт-раб
Я думаю… ось ти сказав, що тут
у нас є царство боже… А чому ж
у нас тут є патриції, плебеї,
ну, і раби?
(Оглядає все зібрання, декотрі спускають очі в землю.)
Християнин-патрицій
(виступає трохи наперед)
Душа твоя, мій брате,
бентежиться даремне. Я - патрицій,
а він - мій раб,
(показує на старого чоловіка)
але се так для світу,
а перед богом ми брати обоє.
Неофіт-раб
(до старого раба)
Ти раб йому про людське око тільки?
Старий раб
Ні, я служу своєму пану вірно,
не тільки зо страху, а й по сумлінню,
як наказав господь.
Неофіт-раб
Коли ви рівні,
то нащо маєш ти йому служити?
Старий раб
То божа воля, що вродивсь він паном,
а я - рабом.
Неофіт-раб
То, значить, в царстві божім
є раб і пан?
Старий раб мовчить.
Патрицій
Він тут мені не раб,
тут я йому готов умити ноги,-
ми зажили святого тіла й крові
укупі, при однім столі.
Неофіт-раб
(до старого раба)
І дома
так само при однім столі їсте?
Старий раб
Ні, брате, се б зовсім не випадало.
Неофіт-раб
Чому?
Старий раб
Бо так не личить… не подоба…
Єпископ
(до неофіта-раба)
Не спокушай його. Він простий духом,
а царство боже для таких найближче.
Хто терпить все в покорі, той щасливий,
тому однаково: чи пан, чи раб
він буде тут у світі.
Неофіт-раб
Ні, мій отче,
ні, не однаково…
(З поривом.)
Коли б ти бачив,
як плакала моя дитина вчора,-
воно ж покірне, тихе немовлятко,-
до вечора без покорму зоставшись:
на оргії прислужувала жінка
і ніколи було забігти в хату
погодувать дитину. А тепер
дитина наша хвора, тільки жінка
не сміє плакати, бо пан не любить
очей заплаканих в рабинь вродливих.
Єпископ
Не треба плакати, хоч би померла
дитина ваша,- їй велике щастя
на небі приготоване.
Неофіт-раб
А панській
малій дитині менше щастя буде,
коли помре невинним немовлятком?
Єпископ
(трохи збентежений)
Невинні всі однакові у бога.
Неофіт-раб
(понуро)
То паненяті вдвоє щастя буде,
раз на землі, а вдруге ще й на небі…
Старий раб
