Людина і ніч - Вінграновський Микола

Усе роздягнено, і все напоготові.
Ніч повертає голову: пора!
Гармата — бух! І горобці — ура!
Розквітли океани малинові.

Півлюдства дивиться півлюдству в темні очі.
Ще мить, ще мить! І ще єдина мить!
Любов чи смерть? Свобода а чи гніт!
І вічне вже владарювання ночі?

Усе роздягнено, і зближуються кроки…
Серця, держави, квіти, літаки,
І космос, і розлуки, і роки,
Усе роздягнене, оголене… на доки?