Свіжі відгуки
30 вересня 2024 14:44
Гарна книга
Місяць, обмитий дощем - Володимир Лис
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
5 липня 2024 12:37
Джеймс Олiвер просто класний автор книг. І до речі, класний сайт. Молодці
Бродяги Пiвночi (збірник) - Джеймс Олiвер Кервуд
7 червня 2024 13:40
Чудовий приклад якісної сучасної української книги!👍
Лис та інші детективні історії. - Мирослав Іванович Дочинець
Приснилися вірші 81-го... - Герасим'юк Василь
Читаємо онлайн Приснилися вірші 81-го... - Герасим'юк Василь
Любові Голоті
Любові Голоті
Приснилися вірші 81-го.
Згадалася кожна пора того року так,
як жодна інша.
Згадалися тижні і дні віршів і рядків.
Та забулися навіть місяці,
коли не було поезії.
Можна не забути себе у вітрі часу,
але не так! – збагнув я враз,
змокнувши під сьогорічним дощем
і ховаючись під маленькою черешнею,
коли вдихнув раптом
весь запах давно минулої трави,
різко підсилений дощем,
наче саме цей,
старший на чверть століття дощ,
зненацька упав на траву,
чим засмутив ще молоді найрідніші обличчя
і хлопчика на черешні,
що ледве дотягується
до найсолодшої китиці мокрих ягід…
І не так! – я знаю тепер,
вийшовши з довжелезного лісу,
який закінчився раптово,
і я просто увійшов
у буйно розквітле дерево
із неймовірно білим пелюстям.
Я ще не бачив такого рясного цвіту
і мимоволі заплющив очі,
а коли розплющив –
переді мною, майже на стежці,
стояла маленька, давно висохла деревина
і безліччю своїх мертвих, тонких гілок
сліпо тягнулася до мене,
а вся моя біла днина
після тьми лісу
цвіла на тому гіллі!
То були живі пелюстки,
бо живі так не цвітуть.
Любові Голоті
Приснилися вірші 81-го.
Згадалася кожна пора того року так,
як жодна інша.
Згадалися тижні і дні віршів і рядків.
Та забулися навіть місяці,
коли не було поезії.
Можна не забути себе у вітрі часу,
але не так! – збагнув я враз,
змокнувши під сьогорічним дощем
і ховаючись під маленькою черешнею,
коли вдихнув раптом
весь запах давно минулої трави,
різко підсилений дощем,
наче саме цей,
старший на чверть століття дощ,
зненацька упав на траву,
чим засмутив ще молоді найрідніші обличчя
і хлопчика на черешні,
що ледве дотягується
до найсолодшої китиці мокрих ягід…
І не так! – я знаю тепер,
вийшовши з довжелезного лісу,
який закінчився раптово,
і я просто увійшов
у буйно розквітле дерево
із неймовірно білим пелюстям.
Я ще не бачив такого рясного цвіту
і мимоволі заплющив очі,
а коли розплющив –
переді мною, майже на стежці,
стояла маленька, давно висохла деревина
і безліччю своїх мертвих, тонких гілок
сліпо тягнулася до мене,
а вся моя біла днина
після тьми лісу
цвіла на тому гіллі!
То були живі пелюстки,
бо живі так не цвітуть.
Відгуки про книгу Приснилися вірші 81-го... - Герасим'юк Василь (0)
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: