Випробування вогнем - Паламарчук Олег

До відомого художника прийшов вельможний пан котрий нещодавно спорудив собі новий палац і тепер шукав, чим би прикрасити голі стіни кімнат, щоб вразити своїх численних гостей.

Художника він застав за роботою — той закінчував картину.

— Дуже гарно! Я просто в захопленні, майстре Очей не можна відірвати! Як вам тільки вдається таке диво створити? В чім секрет вашого таланту

Маляр замислився, а відтак запитав:

— Чим ви перевіряєте золото?

— Відомо чим — вогнем! — відповів йому багач.

— Мої твори теж пізнають магічну дію вогню усі вони через нього проходять.

— Не розумію... — здивовано дивився вельможа. Раптом майстер схопив ножа, черкнув кілька разів по полотну і жбурнув картину у вогонь.

Гість так і застиг на місці від несподіванки, втративши дар мови.

— Прийдіть через місяць, картина буде готова, — спокійно сказав майстер.

Вельможа завітав до митця у призначений строк. На нього дивилася картина, ще краща за попередню — барви були напрочуд гарно підібрані.

— Подобається? — підійшов до завороженого покупця художник.

— Сам Бог надихає вас, майстре! — мовив пан. Але художник знову пошматував свій витвір і віддав на поталу вогню.

— Божевільний! — вигукнув вельможа.

— Прийдіть, пане, через місяць за картиною, — спокійно на те відказав йому художник.

— Я більше не хочу мати з вами справи! — вибухнув гнівом покупець.

Проте вельможа не дотримав свого слова. Дуже вже йому кортіло бачити у себе вдома цю вистраждану картину.

Витвір митця перевершив усі сподівання. Якась невидима хвиля насолоди найшла на відвідувача, він потрапив у владу побаченого. Раптом блиснуло холодне лезо ножа.

— Ні! — заволав покупець і затулив собою картину. — Просіть, що хочете, майстре, срібла-золота не пошкодую — продайте мені картину! Вона дорожча всіх моїх скарбів!

І вельможний пан став на коліна перед простим художником.

— Вірю, що мені вдалася картина, якщо вона дорожча за ваші скарби, — усміхнувся художник. —Ось так я, наче золото, випробовую своє мистецтво — вогнем!