Від чого я люблю москаля - Мирний Панас

Через те не люблю парубків.
Парубки не уміють любить,
Не уміють мене цілувать,
І, цілуючи, душу відкрить.

Через те не люблю паничів.
Паничі не до мислі мені:
У їх серця, здається, нема,
А хоч є – то і ті кам'яні.

А за те я люблю москалів,
Що москаль сиротина собі;
По всім світу широкім гуля,
І нема йому всюди рідні.

Хто ж пригорне його, молоде,
Хто на лоні зігріє своїм?
В грудях б'ється серденько палке,
Душа просить живої душі.

А де взять? Приходи, прилети
Ти до мене, моє серденя,
Біля серця зігрію тебе,
В моїм серці ти найдеш свій рай!

Від того ж я люблю москаля,
Що москаль сиротина собі.
По всім світу широкім гуля,
І нема йому всюди рідні.