Свіжі відгуки
30 вересня 2024 14:44
Гарна книга
Місяць, обмитий дощем - Володимир Лис
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
5 липня 2024 12:37
Джеймс Олiвер просто класний автор книг. І до речі, класний сайт. Молодці
Бродяги Пiвночi (збірник) - Джеймс Олiвер Кервуд
7 червня 2024 13:40
Чудовий приклад якісної сучасної української книги!👍
Лис та інші детективні історії. - Мирослав Іванович Дочинець
Проснулись газони... - Дзюбенко-Мейс Наталія
Читаємо онлайн Проснулись газони... - Дзюбенко-Мейс Наталія
Проснулись газони, в фіалок — урок декламації,
Завчають напам’ять сріблясту абетку дощу,
Цвітуть абрикоси, а скоро — бузок і акації,
Полинуть угору смарагдові линви плющу.
Весняна довершеність кольору, полисків, ліній,
Ти все пригадаєш – не скоро… Вернеться тепло.
Подряпини, скабки... Терпіння, — шепочу , – терпіння…
Болітиме трохи. Хоч так уже, звісно, було.
Ці темні фасади, луна від захеканих кроків,
Відчинене навстіж, охрипле від крику вікно,
І засклені двері, в яких миготять оболоки,
І сліпить у очі закинуте сонцем руно.
Коріння бунтує, але відступати запізно,
Бо жереб вже кинуто, ти тут уже не одна.
Бо зводить із розуму біла пелюстка. І ніжність
Безмежна як небо. Хоча і безмежно сумна.
Ступити за грані, спустити всі клеми і гальма.
Це зветься любов’ю… А може журою…Хтозна…
Щоразу як виклик – прекрасна, жорстока, фатальна,
Ламає каміння, сплітає дороги – весна..
Наталя Дзюбенко-Мейс
Завчають напам’ять сріблясту абетку дощу,
Цвітуть абрикоси, а скоро — бузок і акації,
Полинуть угору смарагдові линви плющу.
Весняна довершеність кольору, полисків, ліній,
Ти все пригадаєш – не скоро… Вернеться тепло.
Подряпини, скабки... Терпіння, — шепочу , – терпіння…
Болітиме трохи. Хоч так уже, звісно, було.
Ці темні фасади, луна від захеканих кроків,
Відчинене навстіж, охрипле від крику вікно,
І засклені двері, в яких миготять оболоки,
І сліпить у очі закинуте сонцем руно.
Коріння бунтує, але відступати запізно,
Бо жереб вже кинуто, ти тут уже не одна.
Бо зводить із розуму біла пелюстка. І ніжність
Безмежна як небо. Хоча і безмежно сумна.
Ступити за грані, спустити всі клеми і гальма.
Це зветься любов’ю… А може журою…Хтозна…
Щоразу як виклик – прекрасна, жорстока, фатальна,
Ламає каміння, сплітає дороги – весна..
Наталя Дзюбенко-Мейс
Відгуки про книгу Проснулись газони... - Дзюбенко-Мейс Наталія (0)
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: