Мина Мазайло - Микола Куліш
«Мина Мазайло» — захоплююча літературна подорож в часах Козацької Речі Посполитої, яка розкривається перед читачем завдяки перу видатного українського письменника Миколи Куліша. На readbooks.com.ua ви матимете можливість зануритися в цю казкову епоху, відкрити для себе пригоди та випробування головного героя, а також вивчити історичний контекст та культурні особливості того часу.
Роман розповідає історію Мино Мазайла, молодого козака, який вирішує вийти на службу в полонізованому уряді Речі Посполитої, мріючи про краще майбутнє для себе та своєї родини. Проте він швидко зіштовхується з моральними дилемами та складнощами, які супроводжують його кар'єру у службі, і змушений робити важкі вибори між вірністю своїм корінням та своєю ідеєю про майбутнє.
Читаючи «Мина Мазайло», ви погрузитесь у захопливу атмосферу козацьких часів, де честь, мужність та вірність були на вагу золота. Роман Миколи Куліша став класичною творчістю української літератури та продовжує вражати читачів своєю глибиною та актуальністю.
На readbooks.com.ua вас чекає ця захоплююча книга, яка розповість вам історію про сміливість, вірність і важкість вибору. Завітайте і дізнайтеся більше про життя Мино Мазайла та складність його долі.
КОМЕДІЯ
Дійові особи:
(примітка Укрлібу, джерело: Вікіпедія)
Мина Мазайло — харківський службовець середніх літ. Змінює своє прізвище з українського Мазайло на російське Мазєнін заради підняття кар'єрними сходинками.
Лина (Килина) Мазайло — його дружина. В усьому підтримує свого чоловіка, надсилає телеграму тьоті Моті.
Рина (Мокрина) Мазайло — їхня дочка. Підтримує батька, просить Улю вплинути на Мокія.
Мокій Мазайло — їхній син. Свідомий українець, не підтримує прагнень батька.
Уля Розсохіна — подруга Рини. Знайомиться із Мокієм, вдаючи з себе українку на прізвище Розсоха, закохується в нього, після чого, попри власні переконання, починає підтримувати його.
Мотрона Розторгуєва (Тьотя Мотя) — сестра Лини з Курська. Вважає, що всі ми "руські" люди.
Тарас Мазайло — брат Мини з Києва. Підтримує українську мову на свій лад. Постійно сперечається з Мокієм стосовно вживання тих чи інших слів.
Баронова-Козино — вчителька "правільних проізношеній" російської мови.
Тертика, Аренський, Губа — комсомольці, друзі Мокія.
ПЕРША ДІЯ
1
Нарешті Уля прийшла. Рина до неї, од люстра:
— Ой, Улю, ой, тільки Улю, і тобі не сором! Я жду тебе, жду, жду! Нерви як не луснуть, серце знемоглося. Ти не можеш з'явить собі, що в нас у кватирі робиться! Це ти купила нові рукавички? За скільки?.. Що тільки, Улю, робиться! Братик мій Мокій уже збожеволів од своєї укрмови, ти розумієш?
Уля тільки на двері — і собі до люстра.
Виглянулась. Примружила очі:
— За три сорок!
Рина до люстра. Зробила трагічні очі:
— І, мабуть, уб'є папу. За три сорок? Дешево... Або папа його, бо вже третя лампочка перегоріла — так пише по-українському, цілу ніч пише, ти розумієш, навіть вірші пише!
Уля повернулася од люстра:
— Що ти кажеш?
Рина до люстра, перехрестилась:
— От на! А папа не те що од Мокія укрмови слухати не хоче, а навпаки — наше малоросійське прізвище змінити хоче і вже напитує собі вчительку, щоб могла навчити його правильно говорити по-руському, наприклад, не "сапоги", а "спаг'і"...
Уля навіть од люстра відійшла:
— Так?
Рина
— А Мокій не тільки не зна про це, а навпаки — мріє, ти розумієш, мріє до нашого прізвища Мазайло додати ще Квач.
Уля аж сіла:
— Та що ти кажеш?
— А папа ще зранку пішов до загсу на вивідки, чи можна змінити прізвище і чи має він право заставити Мокія, ти розумієш? Мокій про це нічого не зна, розумієш? Мама пише секретного в цій справі листа до тьоті Моті в Курськ, щоб Тьотя Мотя негайно (гукнула в двері. "Мамо, на хвилинку!.." До Улі) якнайскоріше приїхала, ти розумієш? Розумієш тепер, що в нас у кватирі робиться!
2
Увійшла Мати. Рина до неї:
— Ти написала листа?
Мати
— Уже й одіслала.
Рина
— Жаль! Я оце подумала; ніхто й не подума, що одного листа мало. Треба телеграму! (Нервово заломила руки, подивилась у люстро, як вийшло). Треба негайно телеграму вдарити! Те-ле-гра-му!
Мати теж заломила руки. В люстро:
— Навіщо телеграму, коли я вже витратила десять копійок, послала листа?
