Морське серце - Дніпрова Чайка
«Морське серце» — це захоплюючий роман від талановитої письменниці Дніпрової Чайки, який доступний для читання в бібліотеці readbooks.com.ua. У цій книзі ви зануритесь у світ пригод, романтики та загадковості, які переплітаються з магією морських глибин.
Головна героїня, молода і смілива, розпочинає свою неймовірну подорож у пошуках загадкового Морського серця — втраченої реліквії, яка, за легендою, має надавати величезну силу своєму володареві. У цьому шляху вона зустріне чарівних морських створінь, розкриє таємниці старовинних легенд і зіткнеся зі зловісними силами, які намагаються заволодіти Морським серцем.
Авторка вміло переносить читача у світ магії й фантазії, де кожна сторінка викликає хвилюючі почуття та захоплення. Через живописні описи морського життя та емоційні переживання героїні, «Морське серце» стає виключною подорожжю для усіх, хто бажає зануритися у світ фантастики й пригод.
Приєднуйтесь до цієї захоплюючої подорожі у пошуках Морського серця та дізнайтеся, як сила волі, мужність та віра можуть перемогти навіть найбільші перешкоди. Читайте «Морське серце» на readbooks.com.ua та відчуйте магію, яка переповнює цей чарівний світ.
МОРСЬКЕ СЕРЦЕ (медуза)
Раз у морі купалося двоє братів. От старший скупався, на берег пливе, а менший все далі та далі. І хвиля морська закохалась в відважному браті: взяла, обняла його міцно і тягне до себе на дно, в чудове підводнеє царство. А хлопець пручається, хлопець кричить, гукає на рідного брата, щоб швидше йшов рятувати.
А старший боїться плисти: "Глибина, – дума, – згину ще й я з ним укупі!"
– Ой братику милий! Ой братику любий, рятуй! – 3 сльозами ще раз вирнув хлопець, од жаху волосся рвучи.
– Нехай тебе бог порятує! – несміливо старший сказав, а сам не насмів і зирнути, як брат потопає, – гребеться до берега хутко, на камінь вилазить. Розсердилась хвиля, погналась за страхополохом, нагнала, знесла його в море, втопила.
І меншого брата сховала морськая цариця на дно, і сльози його повернулися в чистії перли, а кучері в пишні коралі, а старшого брата риби й раки ущент рознесли, лиш серця ніхто не схотів і торкнути: таке було гидке оте полохливеє серце!
І досі є в морі те серце: несміливо, крадучись, плава, слизьке та холодне, жалке, наче та кропива, ворушиться мляво та труситься, тіні од себе не має – прозоре. А море гидує тим серцем: на берег його викидає, а там воно гине без сліду.
* * *
