💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Учора у 21:46
Книга опублікована на вашому сайті без мого дозволу, порушивши мої авторські права! Вимагаю видалити електронну книгу з вашої бібліотеки
Ельф знахарці не товариш. Або квест з сюрпризом - Джуні Салем
Анна
5 липня 2024 12:37
Джеймс Олiвер просто класний автор книг. І до речі, класний сайт. Молодці
Бродяги Пiвночi (збірник) - Джеймс Олiвер Кервуд
Юрій
7 червня 2024 13:40
Чудовий приклад якісної сучасної української книги!👍
Лис та інші детективні історії. - Мирослав Іванович Дочинець
Гість Тетяна
6 червня 2024 20:51
Слава Україні! Яке надзвичайно популярне привітання на сьогоднішній день!
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Гість Тетяна
23 травня 2024 19:17
Дякую за чудову книгу. Залюбки перечитаю ще раз
Моя всупереч - Алекса Адлер
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Історичний роман » Характерник - Дмитро Чорнота

Характерник - Дмитро Чорнота

Читаємо онлайн Характерник - Дмитро Чорнота

Характерник роздивився навколо. Нікого не було. І тиша. Тільки чути хропіння козака.

- Йдемо. Швидко і тихо, - прошепотів Северин.

- Угу, - почув у відповідь.

Козак у сіні продовжував хропіти. Його боятись не варто. Тепер проспить може й до самого обіду.

Коней осідлано було швидко і тихо.

- Давай, на коней і гайда звідси.

І коні помчали. Летіли галопом. Ні погоні, ні пострілів, ні взагалі будь-якого шуму не було чути. Невже ніхто не побачив і не почув?

Серце Северина встигло зрадіти і на обличчі з’явилась напружена посмішка, коли перед самим виїздом зі станиці прямо перед ним з’явилась натягнута мотузка на яку він напоровся і злетів з сідла.

Впав дуже боляче. Якісь комонні поскакали в степ. Мабуть, ловити коней, що побігли собі далі. Паливоду обступили з усіх боків. Він почув регіт, що наближався. Це був отаман.

- А що, запорожці, думали, що так воно просто буде, - все ще регочучи сказав Колокольников.

Та сміх його швидко перервався, коли він підійшов ближче.

- А хлопець де?

- Який хлопець? – Паливода все ще лежав. Боліли ребра та спина.

- Джура твій де? Ви ж удвох були, – отаман був глибоко здивований. – Ану хлопці, шукайте. Він має бути поблизу.

- Один він був, - озвався хтось із козаків.

- Як один?

- Один. Я сам бачив. Він верхи та ще одного коня поряд вів.

Отаман замовчав і у роздумах пішов геть.

Паливоду привели до вже знайомої йому хати і посадили за вже знайомим столом.

- Вип’єш? – запитав отаман.

- Вистачить.

- А я трохи буду.

Колокольников налив собі з глека і залпом випив.

- То як так вийшло? – запитав господар закусуючи холодним смаженим м’ясом.

- Але ж гарно вийшло? – не втримався від посмішки Северин.

- Гарно, - погодився отаман.

- Ну так ти ж з хлопцем майже не спілкувався. Можливості вивчити його не мав. Тож і думки його до тебе не доходили.

- Так мені він і ні до чого був. Головне - ти. Він же без тебе все одно нікуди.

- Я про те здогадався. Тому хлопець пішов своєю дорогою, а я продовжував думати так, наче він поряд. Балакав з ним, часом сам собі відповідав за нього. А ти все те чув і думав, що джура поряд зі мною. А його вже і слід простив.

Спочатку Паливода не мав наміру розповідати як саме йому вдалося обдурити Колокольникова. Але людям часом так хочеться похвалитись своїми здобутками. Тож і Северин не втримався. Зрештою, він вважав, що розказавши те, нікому не зашкодить.

- І де ж тепер твій джура?

- А я звідки знаю. Якби про щось домовились, то і ти б про те дізнався.

- Ну так. Але менше з тим. Ти в мене. Завтра віддам тебе, а малий хай гуляє. Не знаю, правда, чи довго він тут протримається.

- Протримається, - впевнено сказав Паливода, хоча сам такої впевненості не мав.

Відгуки про книгу Характерник - Дмитро Чорнота (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail:
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: