Академія Лідеван. Громова сила - Анна Потій

Кетта підійшла до нього і, підвівшись навшпиньки, залишила легкий поцілунок на його губах. Дем миттю заспокоївся.

— Так краще?

— Набагато!

— Добре-добре, постою тут за компанію, — пробурчала Кетта, зливаючись з натовпом незаміжніх дівчат і жінок. Вона з принципу не збиралася ловити букет, але Феліцію засмучувати не хотіла.

На загальний подив букет спіймала Валідана. Вона ніжно усміхнулася Тагону, дозволяючи себе обійняти. Схоже, вона нарешті знайшла своє щастя. Після стількох років страждань за Еділаном вона змогла його відпустити і відкрила своє серце для нового кохання.

Завершивши святкування та провівши гостей, Феліція з Фірніетом повернулися додому. Вони стояли біля вікна вітальні, міцно обійнявши одне одного, і спостерігали, як сніг повільно кружляє у світлі ліхтарів, немов танцюючи для них чарівний танець. Їхні серця билися в унісон, і в цих обіймах було все — тепло, ніжність та безмежне щастя. Усмішки осяяли їхні обличчя і кожна мить здавалася вічністю. У цей момент вони знали, що ніщо не зможе зруйнувати їхнє кохання. Феліція з Фірніетом пройшли довгий шлях до свого щастя, подолавши безліч перепон, і тепер могли насолодитися тихим і спокійним життям. Адже вони його заслужили.

Любі читачі!

Ось і завершилася історія. Дякую, що пройшли її разом з моїми героями. До зустрічі у нових книгах!

Я ще повернуся до цього циклу. Поки що не вирішила, чи буде це велика книга, чи коротенькі оповідання, але ви ще зустрінетеся з цими героями. В подальших книгах циклу "Академія Мірравель" точно, адже вони пов'язані. Тож, якщо вам сподобався цей цикл, заходьте і до "Академії Мірравель". 

Дякую що читали!

Кінець