Сатурну не наливати, або п'яний чоловік-дракон у подарунок - Ліра Куміра
Обід зайняв у мене рівно сім хвилин, а після нього я одразу ж попрямувала до потрібної мені аудиторії, яка очікувано була закрита. Ну нічого, ми люди не горді, можемо і почекати. Я сіла прямо на підлогу, переходячи в «режим очікування».
Скільки я так просиділа - не знаю, але очевидно я дуже скоро відключилася, бо прокинулася я з затерплої спиною і зірочками в очах.
- Адептка ... адептка, - мабуть не вперше намагається мене розбудити, а я ніяк не піддаюся. Відкривши ліве око, я спробувала збагнути, де ж я перебуваю. Жінка навпаки здавалася мені знайомої, і я майже вловила за хвіст вислизаючу думку.
Так це ж майстер магії води! А я під її аудиторією. Здається, заснула поки чекала.
- Вибачте, майстер. Мабуть обід виявився дуже ситним, - я спробувала виправдатися, встаючи.
- Або Ви витратили занадто багато енергії, що скоріш за все. Я проаналізувала Ваш ранковий викид, він набагато вище середнього, - вона говорила-говорила, а я все намагалася зрозуміти що до мене намагаються донести, - Зараз звичайно важко сказати, але після перевірки у нас будуть більш точні дані. Ви ж на цілительському? - такий різкий перехід мене збентежив, але я зібрала свої мізки в купку і постаралася відповісти:
- Так, другий курс, - не знаю навіщо уточнила, це отже зрозуміло, якщо перевірку ще не проходила.
- Я пам'ятаю. Так ось, думаю Вам потрібно переходити до водяників. Цілительський дар високий?
- В межах середнього.
- Хм ... І кажете вода проявила себе лише пару днів тому?
- Угу, - не розумію до чого вона хилить.
- І як же Вас прийняли? - ах, ось вона про що!
- У мене до цього ще стихія вітру була. Теж середня.
- Тоді зрозуміло.Вітер теж потрібно буде перевірити, міг статися стрибок. Спонтанних проявів не було? - я негативно кивнула, - Тільки знову вода збунтувалася, - вирішила відразу викласти всі карти, на всякий випадок.
- Руйнувань хоч не було? - мені здається, чи майстер вже мене побоюється?
- Ні, я впоралася, - гордо підняла голову.
- Це добре. Що ж, не будемо топтатися біля дверей, проходьте, - вона відкрила двері і впустила мене в аудиторію.
Я озирнулася. Навколо було дуже багато порожнього простору та всього лише три столи, один з яких викладацький, і все, власне. Так, не густо. Хоча якщо це аудиторія для практичних занять, то чого я ще чекала? Майстер з цікавістю спостерігала за моїм ходінням по колу, а потім все ж таки зважилася перервати тишу:
- Нас не представили, Ви ... - вона зробила паузу, пропонуючи мені назвати своє ім'я.
- Амелія. Амелія Стайлінг. Адептка другого курсу цілительського факультету.
- Ну це поки що. Я майстер Дестані. Викладаю практичні заняття по магії води для усіх курсів академії. У мене чотири особистих учня і за підсумками сьогоднішнього випробування можливо з'явиться п'ятий, - натяк я зрозуміла і тому до справи вирішила підійти серйозно.
- Що від мене вимагається?
- Для початку покажіть мені що Ви вмієте. Вигадувати нічого не треба, найпростіше, - я навіть задумалася щоб показати. Адже від цієї демонстрації залежить багато чого.
А потім згадала сьогоднішній ранок. Водні батоги у вигляді перевернутої вісімки виглядали красиво. І підручник я читала нещодавно, думаю повторити для мене буде не важко.
Я закрила очі, уявляючи те, що вже бачила, і почала потихеньку вливати свою силу в творіння.Головне не перестаратися, тому я ризикнула подивитися на те, що у мене вийшло, цього разу водних батогів було більше, та й сама «нескінченність» мала значні розміри. При всьому при цьому «вісімка» ще й оберталася, показуючи різні грані води. Майстер дивилася не просто з цікавістю, а якось побожно. Невже мені вдалося її здивувати? Я вирішила додати трохи сили, і швидкість руху збільшилася, роблячи воду схожою на рідке срібло, я навіть сама замилувалася своїм творінням, ось тільки далі все пішло не за планом, петлі почали розростатися, і це від мене абсолютно не залежало.
- Амелія, припиняйте вливати силу, - голос майстра увірвався до моєї свідомісті, але, на жаль, я не знала, як це зробити.
- Я не контролюю це ... - промовила якось нервово.
- Уявіть, що рух води сповільнюється, і її стає менше, - ага, легко сказати, коли перед тобою така громадина. Я намагалася, чесне слово. Але, на жаль, від переживань концентрація збилася і батоги розірвалися, обливаючи нас з майстром водою. Ну ось. Виділилася.
- Неймовірно! - це вона зараз про що? - Я ж виставила захист на нас обох, і не спрацювало! - оце такої.
Від втоми і тяжкості одягу я звалилася на підлогу, розуміючи, що знову все провалила. Майстер же повторила мій приклад, не піклуючись про свій зовнішній вигляд, і різко розреготалася. Та так заразливо, що я просто не змогла стримуватися, повторюючи за нею. Напругу ніби рукою зняло.
- Ви прийняті, Амелія, - ось так просто. А я вже було подумала, що це провал, - Але над концентрацією потрібно буде попрацювати, - я згідно кивнула, радісно посміхаючись. Прийнята.
