Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія - Террі Гудкайнд
Річард порушив Перше Правило Чарівника, повіривши в брехню про те, ніби вбивати завжди аморально, оскільки боявся, що це правда. Він порушив і Друге Правило, але куди гірше, він порушив Шосте Правило. Зробивши це, він відмовився від розуму на користь сліпої віри. Невдачі, пов'язані з його даром і силою меча, стали прямим наслідком традиційного мислення.
На щастя, прислухавшись до Восьмого Правила, він зміг переглянути свої дії і знайти помилку у власних роздумах. Тільки тоді він зумів виправити ситуацію.
І, нарешті, зміг реалізувати Восьме Правило.
Річард переніс вагу на іншу ногу, спостерігаючи за обличчями оточуючих.
— Я повинен був зрозуміти, що мої дії не тільки моральні і не загрожують рівновазі, але саме зруйнована рівновага є причиною моїх дій. Вбивство деколи не тільки справедливе, але і може бути єдино правильним і моральним вчинком. Мені слід було зрозуміти те, що просив зрозуміти Кейджа Ранг: я сам повинен бути гідний цієї боротьби.
Оуен, уважно дивився на Річарда, поки той говорив, кивнув.
— Враховуючи обставини, я вважаю, ми можемо зрозуміти, чому ви вчинили таку помилку.
Дженнсен, чиє руде волосся сяяло на тлі зелених дерев і трави, примружилася, дивлячись на Річарда проти сонця.
— Так, іноді я радію, що я повністю необдарована, — вимовила вона, зітхаючи. — Бути чарівником жахливо важко.
Люди кивнули, висловлюючи згоду.
— У житті багато важкого, — посміхнувся сестрі Річард. — Це і тебе стосується. Наприклад, твій вибір. Що ти вирішила?
Дженнсен стиснула руки і подивилася на Оуена, Енсона та інших людей, які прийшли з ними.
— Ну, тут більше не Імперія вигнаних, захоплена злісною тиранією. Тепер це частина Імперії Д'Хара. Ці люди хочуть того ж, що й ми. Думаю, я залишуся з ними на якийсь час і допоможу їм стати частиною величезного світу, раз я вже почала цим займатися. Я вирішила прийняти твою пропозицію, Річард, і допомогти їм. — Лорд Рал посміхнувся сестрі і провів рукою по її прекрасному волоссю. — Але за однієї умови, — додала вона.
Він опустив руку.
— Умови?
— Ну так. Я ж Рал, так що… — самим що ні на є серйозним тоном заговорила Дженнсен. — Я подумала, що мені потрібен надійний захист, адже я можу стати метою нападу, ну ти розумієш. Є люди, які хочуть мене вбити. Та й Джеган…
Річард розсміявся, притиснувши дівчину до себе і не даючи їй договорити.
— Том! Тобі, як захиснику на службі Дому Рала, я наказую залишитися і оберігати мою сестру, Дженнсен Рал, — урочисто наказав він. — Це важливе завдання, яке має для мене першорядне значення.
Том вигнув брову.
— Ви впевнені, лорд Рал?
Дженнсен пхнула юнака в бік.
— Звичайно, певен. Він би не сказав, якби не був упевнений.
— Ти не чув, що сказала леді? — Нарочито незадоволеним тоном поцікавився Річард, — Я впевнений.
Високий світловолосий чоловік посміхався як хлопчисько.
Дженнсен показала на стоячих поряд людей і місто позаду них.
— Поки я була там з ним, люди весь час приходили подивитися на мене, щоб переконатися, що я не відьма, а Бетті не мій дух. Хоча час від часу мені здається, що вони не так вже помиляються щодо неї.
Річард опустив погляд і подивився на Бетті. Коза підняла голову.
— Думаю, з усіх нас тільки Бетті знала правду про Ніколаса.
Почувши своє ім'я, коза нагострив вуха і замахала хвостом.
Дженнсен погладила Бетті по холці.
— Тепер, коли ці люди зрозуміли, що я не відьма, хоча в мені є схожі риси, я думаю, що зможу зіграти істотну роль в тутешньому житті. — Вона підняла ніж і показала Річарду витіювато викладену букву «Р» на руків'ї. — Думаю, я могла б бути тут офіційним представником Дому Ралів, якщо ти, звичайно, схвалиш цю ідею.
— Думаю, що це чудова ідея, — усміхнувся Річард.
— Я теж думаю, що це було б чудово, Дженнсен, — Келен кивком показала на схід. — Тільки не чекай занадто довго, вирушай у Хаутон, щоб побачитися з Енн і Натаном. Вони зможуть надати тобі великуу допомогу, коли дізнаються, що Імперський Орден більше не пригнічує цих людей. Вони допоможуть тобі.
— Але хіба вони не збираються вирушити з вами? — Схрестила пальці Дженнсен. — Допомагати вам?
— Енн вважала своїм обов'язком направляти життя Річарда. Але я не впевнена, що це призведе до чогось хорошого. — Келен рукою ковзнула по руці Річарда. — Він лорд Рал. Він повинен йти своєю дорогою, не їх.
— Вони обидва відчувають відповідальність за нас, — пояснив Річард. — Натан Рал — провидець. Пророцтво за своєю природою потребує рівноваги. Рівновага для пророцтва — вільна воля людини. Я зараз перебуваю в стані рівноваги і вмію тепер її зберігати. Звичайно, Енн з Натаном це не сподобається, але, думаю, мені необхідно нарешті звільнитися від їх опіки, хоча б на деякий час. Але це не так важливо. Я думаю, куди більш важливо, щоб вони спочатку допомогли людям тут, в Бандакарі. Ми тепер знаємо, як Джеган використовує повністю необдарованих. Я думаю, що життя цих людей,
