Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія - Террі Гудкайнд

Він обернувся до чекаючих людей.

— Кожен з вас вирішив повернути мені моє життя, — звернувся до них лорд Рал.

Всі серйозно дивилися на нього, бажаючи знати, що він тепер буде робити. Річард глянув на маленьку фігурку, що зображувала його самого, затиснуту в руці. Пісок як і раніше невблаганно сипався, чорнильно-чорна пітьма вже охопила половину статуетки, немов світ мертвих повільно забирав його життя. Пальці Річарда залишили на поверхні статуетки криваві сліди.

Прямо на них напливла хмара, настільки щільна, що денне світло перетворився в сутінки.

Річард опустив статуетку і знову подивився на чекаючих людей.

— Ми зробимо, все, що в наших силах, щоб допомогти вам звільнитися від влади Ордена, — урочисто пообіцяв він.

Вітальні крики прокололи холодний прозоре повітря. Люди кричали від збудження і полегшення. Річард ще жодного разу не бачив, щоб вони широко посміхалися. Ці посмішки краще, ніж будь-що інше, показали, наскільки сильно бандакарці хочуть здобути свободу і позбутися від Ордена. Річарду стало цікаво, як вони будуть почувати себе, коли він розповість їм про їх участь.

Він знав, що поки Ніколас Ковзаючий може стежити за ними, користуючись очима птахів, він буде представляти загрозу. День за днем ворог буде переслідувати їх, куди б вони не пішли, і заважати їм піднімати Старий світ на боротьбу з Орденом за остаточне звільнення від тиранії. Більш того, Ніколас може натравити до них вбивць. При думці про те, що чарівник бачив Келен і знає, де її знайти, Річард похолов. Він повинен знищити Ніколаса. Якщо знищити ватажка, це допоможе вигнати солдатів Ордена з цієї землі.

Річард знаком підкликав людей.

— Перш за все, перед тим як ми займемося звільненням вашого народу, ви повинні показати мені, де захована протиотрута.

Оуен присів навпочіпки і вибрав підходящий камінь. З його допомогою він намалював крейдяний овал на гладкій поверхні скелі.

— Припустимо, що ця лінія — гори, що оточують Бандакар.

Він поклав камінь на найближчий до Річарда кінець овалу.

— Це перевал, де ми зараз знаходимося.

Він взяв три камінці.

— Це наше місто, Уілтертон, ми всі звідти, — сказав він, поклав перший камінчик недалеко від каменя, що зображує перевал. — Протиотрута там.

— Ви ховалися недалеко від міста? — Запитав Річард, обводячи пальцем перший камінчик. — Уілтертон оточений пагорбами?

— Здебільшого з півдня, — відповів Оуен, позначаючи місце на імпровізованій карті. Він поклав другий камінчик в середину овалу. — Тут знаходиться ще одна доза протиотрути, це місто називається Хаутон. — Третій камінчик ліг недалеко від краю овалу. — Це місто Нотвік, тут третя доза.

— Тобто, мені потрібно просто піти в одне з цих міст і дістати протиотруту, — узагальнив Річард. — Оскільки ваше містечко найменше, тут у мене більше шансів.

Деякі з чоловіків похитали головою, інші відвели погляд.

Оуен сумно доторкнувся до кожного камінця.

— Мені дуже шкода, лорд Рал, але однієї дози протиотрути недостатньо. Занадто багато минуло часу. Тепер і двох буде мало. Людина, яка приготувала цю отруту, говорила, що якщо пройде дуже багато часу, необхідно буде випити всі чотири порції. Він сказав, якщо не вжити негайно першу дозу протиотрути, яку я приніс, то потім вона лише на деякий час зупинить дію отрути, і тоді знадобляться інші три. Мені пояснили, що отруєння настає поступово і проходить три стадії. Тепер для звільнення від отрути ти повинен випити решту три дози протиотрути. Якщо цього не зробити, ти помреш.

— Три стадії? Що ти маєш на увазі?

— На першій стадії ти будеш відчувати біль у грудях. На другій стадії почнеться запаморочення, буде важко стояти. — Оуен уникав погляду Річарда. — На третій стадії ти осліпнеш.

Хлопець підняв очі і доторкнувся до руки Річарда, намагаючись розсіяти його тривогу.

— Але третя доза протиотрути вилікує тебе.

Річард провів обважнілою рукою по лобі. Біль у грудях сказала йому, що зараз він на першій стадії.

— Скільки в мене залишилося часу?

Поки Річард розправляв рукав, закриваючи рану, нанесену ейджілом, Оуен знову втупився вниз.

— Я не впевнений, лорд Рал. Ми вже втратили багато часу, поки добиралися сюди за першою дозою протиотрути. Думаю, ми не можемо більше витрачати час даремно.

— Скільки в мене часу? — Спокійно повторив Річард.

Оуен сковтнув.

— Чесно кажучи, лорд Рал, я дивуюся, що ти ще здатний стояти, незважаючи на біль першої стадії. З часом біль буде рости.

Річард просто кивнув. Він не дивився на Келен. Завдання ускладнювалась. Бандакар був окупований солдатами Ордена, і дістати протиотруту навіть з одного місця було досить важко. Але побувати у всіх трьох містах було більш ніж важко.

— Що ж, оскільки часу мало, у мене є ідея трохи краща. Приготуйте ще потрібну дозу протиотрути, — запропонував Річард. — Тоді нам не доведеться турбуватися про те, як добути протиотруту з усіх трьох міст, і ми зможемо подумати про допомогу людям.

Оуена пересмикнуло.

— Ми не можемо.

— Чому? — Наполягав Річард. — Ви робили це раніше; адже ви ж приготували протиотруту, яку заховали. Приготуйте її знову.

Оуен стиснувся.

— Ми не можемо.

— Чому ні? — Глибоко зітхнув Річард.

Оуен показав на маленьку сумку, принесену їм із собою. Тепер вона лежала в стороні. У сумці знаходилися відрізані пальці трьох дівчаток.

— Батько цих дівчат — той самий