Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія - Террі Гудкайнд

— Майже два роки тому Джеган ухитрився використати магію і почати епідемію чуми. У самої хвороби не було нічого магічного, вона носилася по містах, викошуючи сотні і тисячі людей. Так як її викликали за допомогою магії, я знайшов спосіб зупинити це, теж за допомогою магії.

Келен не вірила, що такий жах міг бути зупинений таким простим способом, спогади викликали у неї тремтіння. По обличчю Дженнсен вона зрозуміла, що та теж в шоці.

— Щоб повернутися з того єдиного місця, звідки Річард зміг зупинити чуму, йому довелося самому заразитися, — продовжила Келен, опускаючи подробиці. — Якби він цього не зробив, то був би живий, але самотній. Був би самотній все своє життя і помер на самоті, ніколи не побачивши більше мене. Твій брат заразився чумою заради того, щоб повернутися і сказати мені про свою любов.

— Хіба ти не знала, що він тебе любить? — Здивовано витріщила очі Дженнсен.

Келен трохи посміхнулася.

— Як ти думаєш, повернулася б твоя мама зі світу мертвих, щоб сказати тобі, що любить тебе, хоча ти знаєш про це?

— Так, повернулася б. Але навіщо потрібно було заражатися? І звідки повернутися?

— З місця, званого Храм Вітрів, який знаходиться наполовину в світі мертвих. — Річард показав на перевал. — Це як межа, яка знаходиться одночасно і в світі живих, і в світі мертвих. Храм Вітрів захований в підземному світі. Так як я перетнув кордон світів, духи призначили мені ціну за повернення.

— Духи? Ти бачив духів? — Запитала Дженнсен. Річард ствердно кивнув. — Навіщо вони її призначили? — Дивувалася вона.

— Дух, який її призначив, був духом Даркена Рала. — У Дженнсен відвисла щелепа.

— Коли ми знайшли лорда Рала, він помирав, — сказала Кара. — Мати-Сповідниця відправилася в небезпечну подорож через Сильфіду, одна, щоб знайти ліки. Їй вдалося їх привести, коли Річард був на межі смерті.

— Я використовувала магію, щоб зруйнувати іншу магію, що стала причиною хвороби Річарда, — пояснила Келен. — Магія, яку я викликала, звільнила трьох наймогутніших шимів.

— Шими? — Перепитала Дженнсен. — Що це таке?

— Шими — породження магії підземного світу. З їх допомогою можна перетинати світ мертвих. — Келен задумалася, занурившись у спогади. — На щастя чи нещастя, я нічого не знала про них. Вони були викликані під час Великої війни, щоб знищувати магію. Шими — особливі живі істоти, позбавлені душі. Вони належать підземному світу і здатні руйнувати магію цього світу.

Дженнсен виглядала збентеженою.

— Але яким чином вони це роблять?

— Не знаю. Але їх присутність у цьому світі, так як вони частина іншого світу, викликає руйнування магії.

— А їх можна повернути назад?

— Мені вдалося це зробити, — відповів Річард. — Але поки вони були тут, магія почала руйнуватися.

— У той день, коли я їх викликала, було покладено початок ланцюгу подій, — з сумом сказала Келен. — Шими давно в підземному світі, але хід подій вже не зупинити.

— Цього ми точно не знаємо, — вимовив Річард, швидше звертаючись до дружини, ніж до Дженнсен.

— Річард правий, — підтвердила Келен. — Точно ми не знаємо, але в нас є причини так думати. Час, коли зник кордон Бандакара, збігається з часом, коли я випустила шимів. Одна з тих помилок, про які я тобі казала, Дженнсен.

Дівчина кивнула, дивлячись на неї.

— Але ти зробила це випадково. Ти не знала, що так станеться. Ти не знала, що кордон зникне, а Орден вторгнеться в Бандакар і захопить його народ.

— Але хіба зараз це важливо? — З гіркотою вимовила Келен. — Саме я всьому виною. Я це зробила, і в мені — причина всіх бід. Через мене може зникнути магія. Я сприяла тому, до чого так довго прагнув Орден. В результаті мого вчинку в Бандакарі померло так багато людей, а людство позбавляється дару магії. Ми на порозі того, що магія зникне зі світу. І все через мене.

Дженнсен застигла.

— Ти шкодуєш про це? Шкодуєш, що викликала щось, що знищує магію?

Келен відчула, як Річард обійняв її за талію.

— Мені тільки трохи знайомий світ магії. Я стала Матір'ю-Сповідницею ще й для того, щоб захищати людей. Я теж поєднана з магією, вона в мені. У магії є прекрасні речі, які я люблю. Вони частина мого світу.

— Ти боїшся втратити те, що так любиш? — Співчутливо запитала Дженнсен.

— Чи не найбільше на світі. — Келен посміхнулася. — Я стала сповідницею, бо вірила в закони, які захищають людей, даючи їм право на власне життя. Я не хочу, щоб художник втратив здатність творити, співак — співати, а людина — розум. Магія сама пособі не так важлива. Я люблю всі квіти і хочу, щоб всі вони цвіли. Ти прекрасна, Дженнсен, дорога. Я дуже тебе люблю і не хочу втратити. Кожен має право на життя. У кожної людини має бути вибір, ось у що ми віримо.

— Ну, думаю, в світі без магії я могла б стати королевою, — пожартувала Дженнсен, коли Келен м'яко торкнулася долонею її щоки.

— І королеви схиляються перед Матір'ю-Сповідницею, — кинувши нову оберемок бальзаміну, сказала Кара. — Не забувай про це.

Коли несподівано підняли кришку, в клітку проникло світло. Незмазані петлі заперечливо заскрипіли. Зедд зажмурився від яскравого світла. Величезні руки підняли кришку. Якби у нього були сили, Зедд міг би послабити ланцюг на шиї і — спробував би вистрибнути. Але сил не було. Важка кришка відкинулась. Світ зовні був повний піску і бруду.

Очі Зедда ледь бачили в яскравому світлі і вихорах піску і пилу, що носився в повітрі. Ланцюг на його