Діаболік - С. Дж. Кінкейд

Сьогодні вони знову сіли біля панелі комп’ютера і вдягли свої гарнітури, щоб почати спостереження за світом, видимим тільки їм одним. Я слухала, як Донія нервово запинається, підтримуючи світську бесіду. Іноді вона припускалась якоїсь помилки, і в покарання Мати-Засновниця щипала її.

Мені знадобилася вся моя витримка, щоб не зробити крок уперед і не зламати Матері-Засновниці руку.

— Що я тобі казала про уникнення деяких тем? — зашипіла Мати-Засновниця. — Навіть не питай її про туманності!

— Я просто запитала, чи це насправді так красиво, як я чула, — запротестувала Донія.

— Мене не хвилює, чому ти про це запитала. Дочка Великого Єретика не має права ставити запитання, які можуть невірно зрозуміти й інтерпретувати як наукову цікавість.

Потім Мати-Засновниця сказала: «Це аватар Салівара Домітріана. Скоро всі почнуть битися за його аудієнцію. Вислови йому свою повагу, перш ніж вони оточать його».

А кілька хвилин потому: «Чому ти в перших рядах цього натовпу, Сайдоніє? Ти в оточенні нікчем! Йди звідси, доки хтось не подумав, що твоє місце тут!»

У цей момент Донія і Мати-Засновниця напружилися. Я випрямилася, спостерігаючи за їх спинами й питаючи себе, хто міг вибити їх обох із колії. Рука Матері-Засновниці опустилася на плече Донії і стиснула його.

— Будь дуже обережною із цим дівчам Пасус...

Пасус.

Мої очі звузилися, коли Донія почала нервово розмовляти з Елантрою Пасус. Я добре знала її сім’ю, тому що поставила собі за мету зібрати інформацію про всіх ворогів Імпірінс — ворогів Сайдонії. Рік тому я дивилася пряму трансляцію із Сенату і була свідком того, як Сенатор фон Пасус радо засудив батька Сайдонії. Пасус і його союзники — найпалкіші прихильники Геліоніки в Сенаті, й у них вистачило голосів, щоб офіційно звинуватити Сенатора фон Імпірінс у «єресі». Це стало страшним ударом для репутації родини Імпірінс, і Мати-Засновниця досі не пробачила цього чоловіку.

Правду кажучи, я також зневажала Сенатора фон Імпірінс, бо він поставив під загрозу життя власної дочки, коли робив публічні заяви з тих питань, про які кращі мовчати. Він висловив сумніви в доцільності заборони на вивчення наук, будучи одержимим дивними ідеалами й абсурдно відданим процесу пізнання. Це була одна з причин, чому він збирав старі бази даних, у яких зберігалися наукові знання — ті бази даних, що ми з Матір’ю-Засновницею поспіхом ховали від Інквізитора. Він вважав, що людство повинно знову вивчати науки і ніколи навіть не замислювався над тим, як його вчинки можуть позначитися на благополуччі сім’ї.

Він був безрозсудним.

І ось тепер через нього Донія змушена була спілкуватися з дочкою Сенатора фон Пасус так, ніби їхні батьки не були суперниками.

Після короткої розмови Донія поспіхом попрощалася, посилаючись на зайнятість.

Як не дивно, Мати-Засновниця схвально поплескала її по плечу.

— Молодець.

Похвала з її вуст була великою рідкістю.

Здавалося, пройшла вічність, перш ніж Донія витягнула свою гарнітуру. Під її очима пролягли темні тіні.

— Давай обговоримо твої дії й поведінку, — сказала Мати-Засновниця і владно звелася на ноги. — Ти доволі вдало уникала заборонених тем і твої репліки були дуже обережними, але що ти зробила не так?

Донія зітхнула.

— Я впевнена, ти мені скажеш.

— Твій голос звучав м’яко, — посварила дочку Мати-Засновниця, — самозневажливо. Я навіть чула, як ти заїкалася кілька разів. Ти — майбутній Сенатор. Ти не можеш дозволити собі бути слабкою. Слабкість — це ознака низького соціального становища, а сім’я Імпірінс із вищих кіл. Одного дня ти станеш головою родини, і якщо ти не навчишся демонструвати силу, то втратиш усі надбання предків, які вони залишили тобі! Через ідіотизм твого батька деякі члени Вельмишановного панства вже облизуються на те, що належить нам по праву, жадібні Гранди і Вельможні Пані з радістю подивилися б на падіння сім’ї «єретика»! Твій батько має намір привести цю сім’ю до краху, Сайдоніє. Ти не підеш по його стопах!

Донія знову зітхнула, але я спостерігала за Матір’ю-Засновницею з того кутка кімнати, у якому причаїлася так, що про мене зовсім забули. Іноді мені здавалося, що я цінувала мудрість Матері-Засновниці більше, ніж її дочка. Зрештою, у Донії був дуже низький інстинкт самозбереження, адже він їй був непотрібен, бо її завжди опікали і захищали. Думка про ворогів, які підкрадаються вночі, була їй невідома.

Я не була схожою на неї. Мене ніхто не опікав і не захищав.

Хоч я й була готова розірвати Матір-Засновницю на шматки і переламати їй усі кістки, коли вона ляскала або щипала свою дочку, тим не менше, я погоджувалася з холодною, нещадною мудрістю її пересторог. Вона вважала, що діє на благо Донії, коли бувала суворою і жорстокою з нею, і я це розуміла. Нахабна й самовпевнена поведінка батька Донії поставила сім’ю в небезпечне становище, і Мати-Засновниця відчувала це завдяки інстинкту самозбереження. Вона була єдиною з родини Імпірінс, хто був здатний оцінити загрозу, яку становив візит Інквізитора.

Мати-Засновниця потягла Донію з кімнати, щоб розкритикувати її дії перед Сенатором фон Імпірінс — без сумніву, вона планувала показати чоловікові, що він не зміг навчити свою дочку поводитися серед Вельмишановного панства. Зазвичай я йшла за ними, але сьогодні мені випала рідкісна нагода.

Сканер сітківки Донії все ще залишався на панелі комп’ютера.

Лише один