Кінець світу. Том 1. До… - Василь Андрійович Базів

Багдадом та Делі… від того, що протилежний полюс повзе синхронно вгору, що там, де, як відомо, — вічне літо, збуджені снігом кенгуру покинули в екстазі межі знаменитого зоопарку Мельбурна, у якому мені пощастило зробити фото із цими винятково добрими і дивовижними тваринами.

Натомість, коли послідкувати за російським метеоканалом, то швидко ви перестанете дивуватися, що у Тюмені дуже часто буває тепліше, ніж у Києві, а у північній країні із суворим кліматом, який сформував потребу зігріватися 40–градусним трунком, пожежі стали загрозою національній безпеці — загрозою, супроти якої виводять не лише МНС, а непереможну пост–Червону армію. А пожежі–то — від небаченої жари у цариці холоду Росії. Від того у Якутії почала танути вже не вічна мерзлота, а в Амурську затоку загостювали із теплих гольфстримів білі акули, які побачити тут — те саме, що динозаврів на Хрещатику.

Якщо так піде далі, то дійде до кінцевого пункту — полюси поміняються місцями. Вчені твердять, що Земля має дуже дурну звичку робити це регулярно, й останній раз — десь 12 тисяч років тому.

Сейсмічні спостереження свідчать — протягом останнього століття Земля прискорено розхитується, останніми десятиліттями просто пішла врозтіч!

У 1900–1930 роках було зареєстровано 2000 землетрусів, а протягом останніх десятиліть — щорічно по 1000 поштовхів звідтам, ізсередини. І так у геометричній прогресії. Практично із благотворним, землетрусом політичним, коли до влади прийшов «Мічений атом» на прізвище Горбачов, тобто із середини 80–х років минулого століття, ця цифра у 1000 поштовхів уже стосується не сторіч, десятиріч чи просто років. По тисячі й більше та більше — на добу!

ХХ століття, коли землетруси призводили до масштабних руйнувань сфери людського проживання і до масових жертв, розподілялися таким чином: 33 — у першій половині і 95 — у другій. А коли переступило людство через межу міленіуму, з–під Землі посипався просто перманентний смертоносний град.

«Міжнародне співробітництво в галузі гуманітарної допомоги. Від надання надзвичайної допомоги до розвитку» — так називається офіційний документ Організації Об’єднаних Націй. Ось лише короткий витяг із нього, який стосується природних катастроф від літа 2004–го до літа 2005–го, поки ми в Україні лягали кістьми за інтереси наших недогодованих Кучмою олігархів, а відтак швидко допетрали, що вони нас обдурили і використали, як підножний морозний корм. А тим часом із людством відбувалося таке:

• у результаті природних стихій не у глобальних, а у національних масштабах загинуло 243 тисячі людей;

• цунамі в Індійському океані забрало 226 тисяч життів;

• 58 мільйонів чоловік самі отримали травми або зазнали втрати майна від стихій;

• 132 мільйони постраждали від практично тотальних по периметру планети повеней;

• у Європі реальною, смертоносною проблемою стало різке потепління. Від спеки у Парижі загинуло 14 800 чоловік. Проживання у столицях провідних країн Євросоюзу стає ризикованим у зв’язку із природними умовами.

На останній фінішній прямій:

• грудень 2004–го. Землетрус на острові Суматра. Сотні тисяч жертв у 12 країнах субрегіону;

• травень 2008 року. Землетрус у китайському Сичуані. Близько сотні тисяч жертв.

Останній японський апокаліпсис супроводжувався просто вбивчою інформацією геофізиків про зміщення осі Землі, хоча жах наводили зримі картини Фукусіми, бо вперше не біблійний, а нинішній потоп зруйнував таке диво науково–технічного прогресу, як атомна станція.

З переляку світове товариство згадало про Чорнобиль із його саркофагом, який може рвонути будь–якої миті, і злетілося у Київ, як те вороння, несучи у дзьобі по соломинці — по кільканадцять мільйонів.

У той же день, коли все прогресивне людство збирало по нитці на ймовірний Чорнобиль–2, і так і не назбирало, у центрі Лондона громадянин України купив собі квартиру вартістю, що переважає вартість саркофага, на який 7–мільярдне світове громадянство так і не назбирало необхідну скромну суму. А якщо у момент, коли знову рвоне під саркофагом, він не встигне дременути на Туманний Альбіон, цей наш багатомільярдний мішок–олігарх?

Але повернемося туди, де відбуваються процеси, від яких усі наші АЕС можуть літати, як пилинки у космічній куряві, здійнятій бурчанням у планетарному кишківнику. Якщо рух ядра в напрямі земної кори буде продовжуватися, то центр маси планети може зміститися настільки, що Земля брикнеться набік, щоб набути нової точки опори. Що цієї миті станеться з отими мільярдами космічних комах, які колупаються у її корі, в тому числі 7 мільярдів двоногих «гризунів», тупо впевнених у своїй незнищенності, як і лісовий мурашник, що такий велет, як шукаючий грибник, може перетворити на прах одним ударом свого туристичного капця?

Російський вчений М. Коров’яков здобув у сучасній науці світове ім’я, провівши моделювання того, що там твориться у нутрощах, і прийшов до висновку: настане момент, коли центр ваги може зсунутися настільки, що викличе «ефект дзвону», коли зіткнення внутрішнього ядра і твердих порід мантії викличе зміщення полюсів Землі та зникнення магнітного поля.

Чи є історичні записи, що відбувалося потім? А скільки завгодно. Таке враження, що не тільки цивілізації, нації і народи, а племена вважали за потрібне у своєму інтелектуальному самовираженні передати те, як, змодельоване Коров’яковим, виглядало не змодельованим, а відбувалося у режимі он–лайн.

Ось лише кілька цитат на сон грядущий.

Розпочнемо із уже близьких нам єгиптян. До речі, великого Сфінкса вони називають «Батьком жаху і страху», і «коли Сфінкс розсміється, світ здригнеться, бо Земля зійде зі своєї осі».

Платон по праву за нинішніми параметрами наукової активності був би серед лідерів, бо якось прийнято цитувати його до місця і не зовсім. Мудрого грека можна номінувати на звання першого професора в історії світової науки. Є у нього і цитата щодо конкретного предмета — земної осі, рух якої в момент катаклізму Платон описує так: «Уперед і назад, і знову праворуч і ліворуч, уверх і вниз, блукаючи у всіх шести напрямах. Земна вісь один раз перевернулась, потім нахилилась і знову повернулася у попереднє положення. Коли сталося це спустошення, справи у людей склалися так: навколо була неосяжна страшна пустеля,