Зберігач Таємних Реліквій - Arachne

Дайсуке був відомий своєю сміливістю та рішучістю в бою, але його найбільшим страхом була втрата контролю над своїми силами та перетворення на монстра. Коли тіні охопили його, він опинився в селі, охопленому вогнем. Навколо нього були люди, які кричали і просили про допомогу, але щоразу, коли він намагався врятувати когось, він відчував, як у його руках починає накопичуватись нестерпна сила.

Він бачив, як його руки перетворюються на пазурі, його обличчя спотворює звіряча гримаса. Він почав втрачати себе, і страх охопив його. Дайсуке намагався чинити опір, але сила ставала все сильнішою, і він відчув, що може знищити всіх довкола. Тоді він заплющив очі і зосередився на контролі над своїм диханням, як навчав його Тобі. Поступово люта лють відступила, і він знову став самим собою. Коли він розплющив очі, то побачив, що стоїть у храмі, а його страх розсіявся, залишивши лише почуття полегшення.

Коли тіні відступили, троє учнів повернулися до реальності. Вони стояли в підземному храмі, вимоклі від поту, але неушкоджені. Кожен із них пройшов своє випробування і навчився чогось важливого про себе. Тобі, який уважно спостерігав за ними, кивнув, задоволений їх успіхом. Він знав, що ці учні справді готові до наступного етапу навчання, і тепер вони зможуть гідно нести тягар Зберігачев.

Друге випробування Акої:

Після того, як троє учнів подолали свої страхи і тіні відступили, у повітрі повисла напружена тиша. Акоя, примара онуки генерала Такахасі, повільно обійшла кожного з них, її проникливий погляд ніби проникав у саму душу. Вона зупинилася перед Рю і вимовила:

"Ви пройшли перше випробування, здолавши свої страхи. Але страхи – це лише початок. Справжня сила Зберігача полягає не тільки в сміливості та майстерності, а й у мудрості та вмінні відрізняти правду від брехні. Друге випробування буде перевіркою вашої інтуїції та проникливості. Ви опинитеся перед вибором, і кожен вибір матиме свої наслідки. І пам'ятайте: не все, що здається очевидним, є істинним".

Акоя зробила плавний рух рукою, і перед учнями раптово з'явилися величезні дерев'яні двері, прикрашені складним різьбленням і таємничими символами. Двері здавались давніми, наче ввібрали в себе століття історії. Вона повільно відкрилася, і перед ними розкрився вузький коридор, що веде до ще глибшої частини підземного храму. Стіни коридору були викладені темним камінням, а в повітрі відчувався слабкий аромат древніх пахощів.

"Кожен із вас має пройти через цей коридор поодинці, – сказала Акоя. — Наприкінці ви зустрінетеся з ілюзією, і вам доведеться зробити вибір. Той, хто помилиться, може назавжди загубитись у цій темряві".

Рю:

Рю першим ступив у коридор. Він йшов повільно, стискаючи в руці свою катану, намагаючись прислухатися до кожного звуку. Незабаром перед ним виникло видіння — його мати, що сидить навколішки і плакала. Вона благала його повернутися додому, говорячи, що сім'я потребує його і що шлях Хранителя принесе лише страждання. Рю завмер, його серце забилося швидше. Бачення здавалося таким реальним, що він майже піддався спокусі.

Але в той момент він згадав свої обов'язки і про те, що вибір, зроблений під тиском, може бути хибним. Рю заплющив очі, зосередився і сказав: "Це ілюзія". Як тільки він сказав це, видіння зникло, залишивши його стояти перед новими дверима, які вели назад до храму.

Кейджі:

Коли Кейджі увійшов до коридору, він відразу відчув різку зміну атмосфери. Перед ним постала сцена, на якій ченці його монастиря зазнавали жорстокого переслідування з боку воїнів. Він бачив, як один з його близьких друзів був полонений і збирався бути страченим. Серце Кейджі стиснулося від болю, і він відчув сильне бажання втрутитися та врятувати свого друга. Бачення було настільки яскравим, що він майже повірив у його реальність.

Але Кейджі згадав вчення про те, що іноді потрібно відпустити, щоб знайти спокій. Він схилив голову і сказав: "Це може бути правдою. Я маю вірити в те, що бачу серцем, а не очима". З цими словами бачення розвіялося, і Кейджі пройшов далі.

Дайсуке:

Для Дайсуке коридор виявився найважчим випробуванням. Тільки-но він увійшов, як перед ним виникло видіння його померлого брата, якого він втратив на полі бою. Брат, вкритий кров'ю, стояв перед ним, дорікаючи за те, що Дайсук не зміг його врятувати. Це було давнє почуття провини, яке він носив у собі всі ці роки.

Дайсуке відчув, як земля йде з-під ніг. Сльози наповнили його очі, і він був готовий впасти навколішки перед своїм братом. Але він раптом зрозумів, що якщо піддасться цим почуттям, то назавжди залишиться у пастці. Він зібрав всю свою волю і голосно сказав: "Ти не справжній! Це лише частина мого минулого, яке я маю відпустити!"

Бачення зникло, і Дайсуке, тремтячи, але з почуттям полегшення, пройшов далі, зустрічаючи двері, які вели до інших.

Коли всі троє учнів вийшли з коридору, вони були виснажені та емоційно спустошені, але в їхніх очах горів вогонь рішучості. Акоя стояла перед ними, її обличчя відбивало легку усмішку.

"Ви показали не лише силу, а й мудрість, — сказала вона. — Це випробування було не менш важливим, ніж перше. Пам'ятайте, що шлях Зберігача не завжди буде прямим, і часто вам доведеться приймати рішення, що ґрунтуються на інтуїції та внутрішньому знанні. Сьогодні ви довели, що гідні продовжувати навчання".

Третє випробування Акої:

Коли учні завершили друге випробування і здобули заслужений перепочинок, вони відчували, що їхній дух став міцнішим, а розуміння глибшим. Але Тобі та Акоя знали, що попереду у них останнє, найскладніше випробування, яке перевірить їх на межі можливостей. Якщо попереднє випробування вимагало від них мудрості та інтуїції, то третє випробування мало випробувати їхню силу духу і відданість справі Хранителя.

Акоя зупинилася перед учнями і, оглянувши кожного, промовила:

"Ви впоралися з першими двома випробуваннями, виявивши хоробрість і проникливість. Але шлях Хранителя — це шлях не лише знань та сили, а й самопожертви. Третє випробування вимагатиме від вас готовності віддати найдорожче заради виконання своєї місії. Ви повинні бути готові пожертвувати тим, що вважаєте найважливішим. Тільки так ви зможете довести свою вірність справі Зберігача".