Година Бика - Іван Антонович Єфремов

Довго дивилися земляни на зображення, доставлене з відстані в тисячу світлових років, доки вчитель не примусив себе ввімкнути третій і останній знімок — лівого павільйону.

Тут також були скульптури: Вір Норіна і Сю-Те. Астронаві-гатор «Темного Полум’я», увічнений у темно-червоному металі, лежав, опустивши зморені руки, спираючись плечима й головою на СДФ і закривши очі у вічному сні. Тормансіанка Сю-Те, з чистого білого каменя, піднімала на дитячих долонях впущені земною людиною дорогоцінні дари — матовий кубик ІК.П і блискучий озал детектора біострумів.

В обох постатях була та чарівна недомовленість реалізму, котра примушує кожного бачити у живій формі диво своєї індивідуальної мрії.

— Ясне небо! — сказав Ларк, наслідуючи зорелітників. — Отже, на Тормансі скінчилася Година Бика? Невже це зробили ми, земляни: Родіс, Норін, Чеді, Евіза і всі вони, хто стоїть зараз на плоскогір’ї Реват довкола свого корабля?

— Ні! — відказав учитель. — Мешканці Торманса зробили це самі, і тільки вони самі могли піднятися з інферно. Жертви олігархічного режиму Торманса навіть не підозрювали, що вони жертви і перебувають у незримій в’язниці замкнутої планети. Вони являли себе вільними, доки з прибуттям нашої експедиції не побачили істинної свободи, відновили віру в свідому людську натуру і її величезні можливості — вони, котрі досі сліпо тяглися за брехливими обіцянками матеріального успіху. І тут одразу постало питання: хто відповість за зранену, виснажену планету, за мільярди марних життів? Досі будь-яка невдача прямо чи побічно оплачувалась народними масами. Тепер відповідатимуть безпосередні винуватці цих невдач. І тоді стало ясно, що під новими масками зачаїлась та сама, колишня капіталістична сутність пригнічення, гноблення, експлуатації, вміло прихована науково розробленими методами пропаганди, переконання, створення пустих ілюзій. Тормансіани зрозуміли, що не можна бути вільними й неосвіченими, що необхідне серйозне психологічне виховання, що треба вміти відрізняти людей за їхніми душевними якостями і класти край будь-яким лихим діям. Тоді, і не раніше, стався поворот у долі планети. Не можна гадати, що вони вже всього досягли, але вони відкрили себе, і свій світ, і нас — своїх братів, як люблячих друзів. Пам’ятник, який ви бачили, — незаперечне свідоцтво їхньої натхненної вдячності. Прибуття нашого зорельота і дії землян стали поштовхом. Родіс і її супутники відновили в тормансіанах дві потужні суспільні сили: віру в себе і довір’я до. інших. Немає нічого могутнішого, ніж люди, об’єднані довірою. Навіть слабкі люди, загартовуючись у спільній боротьбі, відчуваючи, що на них покладаються повністю, стають здатними на величезну самопожертву, вірячи в себе, як в інших, і в інших, як у себе. Як підсумовуєте ви значення експедиції?

— Знищено ще один острів інферно у Всесвіті, звільнено від непотрібних мук мільярди людей теперішнього і майбутнього, — дружно відповіли учні.

Учитель вклонився своїм дітям.

— Не можна дати кращої відповіді, я дуже задоволений.

— Ми повинні поїхати ще раз на плоскогір’я Реват, — сказала Іветта, — ми побачимо тепер їх зовсім-зовсім живими!

— Ви незабаром побачите живих тормансіан, — усміхнувся вчитель. — За рекомендацією Машин Спільних Роздумів туди послано Зореліт Прямого Променя з планети Зеленого Сонця. І я думаю, що він уже на планеті Тор-Мі-Осс.

Кінець

ЗМІСТ

Від автора

Головні дійові особи

Пролог

Розділ І. Міф про планету Торманс

Розділ II. По краю безодні

Розділ III. Над Тормансом

Розділ IV. Відгомін інферно

Розділ V. У садах Цоам

Розділ VI. Ціна раю

Розділ VII. Очі Землі

Розділ VIII. Три шари смерті

Розділ IX. Скута віра

Розділ X. Стріла Арімана

Розділ XI. Маски підземелля

Розділ XII. Кришталеве вікно

Розділ XIII. Кораблю — зліт!

Епілог

1

Багато термінів перенесено з роману І. Єфремова “Туманність Андромеди”.

2

Екологічна ніша — сфера життя того чи іншого виду.

3

Ескапізм — тенденція до втечі від дійсності, від реального життя.