СВІДОМІСТЬ ЩАСТЯ (посібник з йоги) - Петро Рух

Увіці 7-8 років я вперше стикнувся з Євангелієм. Я виховувався ватеїстичній родині, і в нас була книжка «Забавне Євангеліє» ЛеоТаксіля. І от мені якось стало цікаво, що в цій книзі написано. Взяв їїз книжкової шафи і почав читати. Цей Лео Таксіль щедро цитувавЄвангеліє, а потім його висміював. Ну і слова Ісуса мене реальновражали, а глузування автора тільки упевнювали в їхній правоті. Так ядізнався, що людина повинна навчитися любити ближніх, як себе саму,повинна навчитися ставитися до кожного так само, як до себе. І я дужесильно хотів цьому навчитися. І шукав, де ж і хто ж мене навчить. Ужодній християнській конфесії, до яких я звертався з проханням навчитимене любити так, як казав Ісус, ніхто не знав, як цьому навчити.Євангеліє, в якому я самостійно намагався знайти алгоритм, дотримуючисьінструкцій якого я зміг би розвинути в собі таку любов, цього алгоритмуне надає. Тобто завдання є, а методу нема. Тож уявіть мою радість, колив свій день народження 26 грудня 1990 року я побачив на вулиці в рукахгарної дівчини, яка розповсюджувала кришнаїтські книжки,«Баґавад-ґіту», купив її та прочитав! Я отримав шуканий алгоритм. І вінпрацював. Приблизно 20-25 років знадобилося, щоб отримати саме тойрезультат, на який зорієнтував мене Ісус, але щодня я відчував помітнийпрогрес у цьому напрямку і тому так завзято тримався і продовжуютриматися за цю практику.

— Людина ніколи не зможестати йогом, якщо вона їсть забагато або замало і спить забагато абозамало.

Практика йоги вимагає здорового балансу харчування, сну тазадовольняння всіх природних потреб тіла й розуму.

—Той, хто підтримує здоровий баланс у їжі, сні, праці й відпочинку, можезайматися йогою і звільнитися через неї від тілесних, ментальних тапсихічних страждань.

Мета практики йоги — щастя.Перше та найпростіше, що можливо і необхідне зробити йогові для свогощастя — подбати про збалансоване задоволення всіх своїх природнихпотреб. Вся практика йога, за можливістю, має здійснюватися в простих,але гарних, зручних, приємних умовах, які враховують його особистібажання, переваги, смаки та захоплення. Підтримувати себе внатхненному, щасливому настрої — одне з принципово важливих завданьйога. Тут не мається на увазі ніяке штучне самонавіяння. Необхіднопросто природно дбати про своє щастя в не меншій мірі, ніж дбати прощастя інших. Бо тільки щаслива людина здатна зробити щасливим когосьще. Я вже казав і повторю знов, що егоїзм — це не любов до себе, ахвора прив’язаність до себе, абсолютизація себе, задоволення своїхвласних бажань та цілей за рахунок порушення бажань, потреб, благ іщастя інших, використання інших як ресурсу для свого власногозадоволення. А любов до себе — необхідна річ. Щоб полюбити ближнього,як себе самого, потрібно любити себе самого. Інакше не вийде. А любовдо себе означає дбання про своє здоров’я, про своє щастя, проздійснення своїх бажань. Просто це має бути не за рахунок шкоди іншим іповинно займати лише певну частину часу та зусиль йога, тоді якголовним напрямком його діяльності є дбання про тих, за благо й щастякого він природно відповідає: близьких, друзів, співвітчизників тощо.

—Коли йог впорядковує свою розумову діяльність і, звільнившись відегоїстичних бажань, сягає любові, вважається, що тепер він продовжуєпрактику на рівні просвітлення. Як полум'я світильника рівно горить утихому місці, так йог на цій стадії просвітлення завжди залишається встані медитації на почуття любові, бачачи, що воно є відчуттям йогоістинного Я.

Медитація на почуття любові — практикаперенесення уваги на почуття любові, яка дозволяє свідомості залишатисяз цим почуттям. Звичайно, ця практика можлива тільки за наявністю вйога почуття любові. Це почуття неможливо викликати штучно. Мається наувазі, що йог уже піднявся до ступеня, коли в його серці відродиласялюбов, яка є первісною істинною сутністю кожної душі. Через те що мивсі в дуже різній мірі покриті егоїзмом, неможливо знати, скільки часувід першого дня практики йоги людині знадобиться для підняття до рівня,коли вона вже готова практикувати медитацію на почуття любові. Але цейелемент практики є настільки ефективним, що я раджу вводити йогоякнайскоріше хоч потрошечку. Тобто щойно в результаті інших елементівпрактики в вас розвивається почуття любові, ви вже можете медитувати нанього. Насправді великому відсотку людей почуття безкорисливої любові всерці не є чимось геть чужим. Є люди, для яких це почуття взагалі дужедобре знайоме ще до практики йоги. Тож вони можуть медитувати на ньогоз перших днів практики. Це має бути природно, без зусиль. Ви простозалишаєте свою свідомість з цим почуттям так довго, як у вас виходить,легко переносячи на нього свою увагу.

—Коли йог сягає цієї сходинки досконалості, його розум більше непотрапляє під вплив егоїзму. Завдяки чистоті серця він отримуєздатність бачити своє істинне Я, і воно стає для нього джерелом радостіта щастя. Відчуваючи безперервне задоволення, йог знаходиться в станібезмежного блаженства. Маючи цей досвід любові як своєї істинної вічноїсутності, він ніколи не припиняє свою медитацію на цей досвід, бо неманічого вищого за цей смак. Така людина не втрачає стану щастя, навітьстикаючися з величезними проблемами. Ось що таке дійсна свобода.

Залежність і свобода є станами свідомості, а не обставинами життя.

— Коли життєві ситуаціївиводять йога з медитації, він має повертатися до неї, щойно він цепомічає.

Медитаціяна почуття любові є цілком природною практикою, яка не потребує зусиль.Наша свідомість спонтанно притягується до того, що її приваблює.Медитація на почуття любові має найсмачніший смак з усіх можливихсмаків. І завдяки цьому постійно залишатися в такій медитації непотребує майже ніяких зусиль. Тож на певній стадії медитація на почуттялюбові стає безперервною практикою йога, яка підтримується під часбудь-якої його діяльності, хоч фізичної, хоч розумової. Але якіськритичні життєві ситуації можуть вивести його з медитації. Щойно вінпомітив це, йому радиться знов легко перенести увагу на почуття любові.

—Медитація на почуття любові приводить йога на вершину блаженства. Вінусвідомлює свою якісну тотожність з любов'ю, тобто зі своєю абсолютноювищою природою. Так людина цілком очищується від егоїзму та здобуваєнайвище, досконале щастя любові в служінні життю. Досконалий йог бачитьМене в серцях усіх живих істот, а всіх живих істот невід'ємнимичастками Мене. Воістину, просвітлена людина бачить Мене скрізь. Той,хто бачить Мене в усьому і все в Мені, ніколи не втратить Мене і ніколине буде втрачений для Мене. Залишаючись за будь-яких обставин в станілюбові, такий йог залишається в Мені. Досконалим йогом називають того,хто бачить істинну рівність усіх істот.

Арджун сказав:

—Практика, яку Ти зараз описав, здається мені непосильною, бо мій розумзанадто хиткий, щоб зосереджуватися на одному почутті. Мій розумнепосидючий та шалений. Мені здається, що змусити його медитувативажче, ніж приборкати вітер.

—Змусити розум надзвичайно важко. Але практика йоги керує розумом