Втрачена пара - Алена Бондар

– Я буду тигрицею. Уявляєш? - усміхаюся сестрі, вона прийняла мене тоді і приймає зараз. – Ми знайшли людину, яка допоможе пробудити її.

-- Це чудово, вже хочу подивитися, яка ти будеш. Я впевнена, що красуня. - перекладаю погляд на мовчазного хлопця. Він нам не заважав, але зараз знає все. Як сприйняв нову інформацію про свою? А ким вони припадають один одному. - Мія, а ти не хочеш мені розповісти хто це? – подивилася на хлопця.

– Ох, Марку ми про тебе зовсім забули. - повертаюся до коханого, заглядаю в очі. Там немає образи, лише розуміння та підтримка.

-- Приймайте мене до сім'ї. - кажу впевнено. – Я чоловік вашої сестри. - Міна не змогла впоратись з емоціями і просто переводить погляд з мене на Мію.

-- Ми пара. – говорю обережно, стільки нового сьогодні вивалила на неї. – Привітаєш?

-- Це несподівано. - я в шоці. Моя маленька дівчинка вже встигла вийти заміж. Рано, але якщо вони кохають одне одного. – Мій дім завжди відкритий для вас. А які будуть у вас дітки? Марк теж тигр? - дивлюся на сестру тепер вона в шоці.

– Ми не обговорювали ще це питання, але будуть тигренята. - ось так з розбігу і в кар'єр. Хороші віражі приймає наша розмова.

-- Ви не дивуйтеся моєї реакції, потрібно переварити все почуте. – обіймаю сестру.

-- Ми підемо трохи прогуляємося. А ти приходь до тями. В обід нагодуєш нас? – підморгую їй. Як я рада, що все ж таки наважилась. Камінь впав з душі.

-- Ідіть. Відьми звичайно будуть шоковані тим, що по території гуляє перевертень, але нічого. Я загляну до Варани і ошарашу її теж.

Ми провели чудові вихідні. Багато гуляли та спілкувалися. Наша громада прийняла Марка як свого. Літні відьми бурчали для галочки, але також схвалили мій вибір.

Кохання не ділиться на раси, у нього немає перешкод.

Ось вже вечір неділі і ми збираємось назад до академії.

Міна нас поцілувала і на вушко мені шепнула, що у нас будуть дуже чарівні тигренята.

Це був натяк з її боку, що вона хоче стати тіткою?

Марк ці жарти сприйняв позитивно. Дивно, зазвичай молодих чоловіків бентежать розмови про дітей, але не мого перевертня.

Він світиться всередині, при згадці про тигреня. Мене починає відвідувати невиразний здогад.

Можливо, у нашому союзі про дітей не думала тільки я.