Чужа - Володимир Адольфович Нестеренко

які пасажири?

ДРУГИЙ ВОДІЙ

Дивні. Пацан і дівка, а якісь непрості.

ПЕРШИЙ ВОДІЙ

Так везеш — і не знаєш кого. Та що за це може бути. Може, вони з ЦРУ?

ДРУГИЙ ВОДІЙ

Та яке там ЦРУ. ЦРУ все в уряді зараз. Ні хуя за них не буде. Бачив, скільки у них грошей?

ПЕРШИЙ ВОДІЙ

Тисяч десять. А може, й побільше, мабуть, тьолка заробила.

ДРУГИЙ ВОДІЙ

Пиздою заробила. А це підорченя допомагало, вставляв, якщо не попадали.

Сміються.

ПЕРШИЙ ВОДІЙ

От у мене сусідка, блядь, я її іноді пойобую… То їздила до Німеччини, у Гамбург, в публічний дім.

ДРУГИЙ ВОДІЙ

Ну й чого привезла?

ПЕРШИЙ

Наколку привезла — з пизди змія виповзає.

ДРУГИЙ

Не дохуя.

ПЕРШИЙ

Вона у пані працювала. Пані Мішель. Фотографії показувала. У мене очі повилазили.

ДРУГИЙ ВОДІЙ

Що там таке було?

ПЕРШИЙ

Як у порнусі — батоги, всяке приладдя — диба, гирі якісь… Свєтка в ошийнику, у наморднику, вся в синцях від батога.

ДРУГИЙ

Оце так… І вийде ж, сука, за когось заміж, буде з себе целку корчити.

ПЕРШИЙ

Прикинь, фотки чоловік знайде.

* * *

Чужа і Шустрий.

ЧУЖА

Не сумуй, женю. Хочеш, я тобі вірші почитаю?

ШУСТРИЙ

Давай, якщо прикольні.

ЧУЖА

Мне не обидно, я совсем не стерва, Но раз назвали — видимо, похожа. На репутацию не стоит тратить нервы, Для всех не станешь одинаково хорошей. И легче от козлов услышать «сука», Чем целовать они мне будут руки.

ШУСТРИЙ

Прикол. Ти сама написала?

ЧУЖА

Так, ще в інтернаті. Я бухала, потім гвинтом двигалась, потім з’їбалась з інтернату. Я, до речі, відмінницею була.

ШУСТРИЙ

Давай ще вірші.

ЧУЖА

А я залепить и по роже могу И смогу отвечать за базар. Терпеть ненавижу, когда лезут в пизду, Не глядя при этом в глаза. Вчера кувыркалась, сегодня — хуйня, С трудом отрываю башку от постели. Обидно — бухаешь каких-то три дня, А после трезвеешь неделю. Но я не жалуюсь, и на хуй ту печаль — жалеть о времени, когда себя не жаль. Я стих напишу, как меня заебало Всю жизнь зарабатывать деньги и баллы, И бедный помрет, и отъедет богатый, Но помнят лишь тех, кто не склеился гадом. Но если б жизней дали хоть бы две, Одной бы я рискнула за лавэ, —

це я давно написала, не розуміла тоді, що потрібно не про два життя мріяти, а одним скористатися.

ШУСТРИЙ

Ні хуя собі, Анжела, ти поетеса, я таких віршів не чув ніколи. Різких таких.

ЧУЖА

Я їх не пишу. Мені диктують.

ШУСТРИЙ

Хто?

ЧУЖА

Та хуй його знає. Голос якийсь. Рідко зараз вірші диктує. (Зненацька ледь підводиться, дивиться на Шустрого.) Він і без віршів приходить. Зараз переважно без віршів. Підказує інколи.

ШУСТРИЙ

Ну і чого він тобі підказав?

ЧУЖА

Що ти дарма усе лаве засвітив. Приготуй волину.

* * *

Кабіна каміона.

ПЕРШИЙ ВОДІЙ

Слухай, Миколо, а може, перевеземо цих та у лісі й розвантажимо за гроші?

ДРУГИЙ ВОДІЙ

Сопляку дати по їбалу — він з переляку всреться.

ПЕРШИЙ ВОДІЙ

До ментів вони не підуть, раді будуть, що ми їх не здали…

ДРУГИЙ ВОДІЙ

Давай! Що ж це за хуйня якась — ішачиш, зі шкіри рвешся, під строком ходиш, а якийсь сопляк з курвою в кишені квартиру носить…