Носороги - Ежен Іонеско
Дудар відчиняє двері.
Дезі (заходячи). Добридень, пане Дудар.
Дудар. Панно Дезі, ви!
Дезі. Беранже вдома? Йому краще?
Дудар. Добридень, люба панно, ви, отже, часто сюди ходите?
Дезі. Де він?
Дудар (показуючи на нього пальцем). Оно.
Дезі. Бідолаха, в нього нікого нема. А нині ще й трохи заслаб, авжеж, йому треба допомогти.
Дудар. Панно Дезі, а ви добра товаришка.
Дезі. Звичайно, я справді добра товаришка.
Дудар. У вас чуйне серце.
Дезі. Я тільки добра товаришка, от і все.
Беранже (обертаючись, залишивши вікно відчиненим). О! Люба панно Дезі! Як добре, що ви прийшли, які ви милі.
Дудар. Цього не відбереш.
Беранже. Панно Дезі, знаєте, Логік уже став носорогом!
Дезі. Знаю, щойно я бачила його на вулиці. Як на свій вік, то бігає прудко! Вам уже краще, пане Беранже?
Беранже (до Дезі). Голова, досі ще голова, такий біль! Це жахливо. Що ви на це скажете?
Дезі. Гадаю, що вам треба відпочити… спокійно посидіти вдома ще кілька днів.
Дудар (до Беранже й Дезі). Сподіваюсь, я вам не заважаю!
Беранже (до Дезі). Я кажу про Логіка…
Дезі (до Дудара). Чого б це ви нам заважали? (До Беранже). А! Логіка! Я про нього зовсім не думаю!
Дудар (до Дезі). Може, я зайвий?
Дезі (до Беранже). Навіщо воно мені! (До Беранже й Дудара). В мене є для вас новина: Ботар став носорогом.
Дудар. От тобі й раз!
Беранже. Це неможливо! Він був проти. Ви, мабуть, переплутали. Він протестував. Дудар щойно казав мені. Еге ж, Дударе?
Дудар. Саме так.
Дезі. Я знаю, що він був проти. Та все-таки став носорогом наступного дня, після перетворення пана Папільйона.
Дудар. Ось воно! Він змінив свою думку! Всі люди мають право на розвиток.
Беранже. Але в такому разі можна сподіватись усього!
Дудар (до Беранже). Але зовсім недавно ви запевняли, ніби це чесна людина.
Беранже (до Дезі). Мені важко повірити. Вам набрехали.
Дезі. Я сама бачила.
Беранже. Тоді він збрехав, прикидався, та й годі.
Дезі. Він був щирим-щирісіньким.
Беранже. Він пояснював якось?
Дезі. Дослівно отак казав: треба йти за часом! Це були його останні людські слова!
Дудар (до Дезі). Панно Дезі, я був майже певен, що зустріну вас тут.
Беранже.… Йти за часом! Ото вже розуму! (Розводить руками).
Дудар (до Дезі). Після закриття контори десь в іншому місці знайти вас неможливо.
Беранже (ведучи далі, вбік). Ну й простак! (Знову розводить руками).
Дезі (до Дудара). Якби ви хотіли бачити, взяли б і подзвонили!
Дудар (до Дезі).… Ох! Панно, я не міг наважитись.
Беранже. Ну хай собі, поміркувавши, я вже не дивуюсь витівці Ботара. Його твердість була тільки вдавана. Звичайно, це не заважає або не заважало йому бути чесним. З чесних людей робляться чесні носороги. Гай-гай! Це тому їх можна дурити, що вони добромисні.
Дезі. Дозвольте, я кошика на стіл поставлю. (Ставить кошика на стіл).
Беранже. А він був чесний і мав на що нарікати.
Дудар (до Дезі, кваплячись допомогти поставити кошика). Перепрошую, перепрошую, мені зразу треба було забрати у вас.
Беранже (ведучи далі).… Він був скалічений ненавистю своїх начальників, і той комплекс упослідженості…
Дудар (до Беранже). Ваше міркування хибне, бо він одразу пішов за начальником, властивим інструментом своєї експлуатації, як він сам говорив. Навпаки, в нього, мені здається, дух єдності переміг анархічні пориви.
Беранже. Це носороги-анархісти, їх же менше.
Дудар. Це тільки до часу.
Дезі. Ця меншість численна, і вона все зростає. Мій брат у перших став носорогом, його дружина теж. Уже й не кажучи про значних осіб: кардинал де Рец…
Дудар. Прелат!
Дезі. Мазаріні.
Дудар. Бачите, воно й інші країни зачепило.
Беранже. А казали, що лихо від нас пішло!
Дезі.… Й аристократи: герцог Сен-Сімон.
Беранже (знявши руки догори). Наші класики!
Дезі. І, ще, і ще. Таки чимало. Може, й чверть жителів міста.
Беранже. Та перевага в чисельності за нами. Треба цим скористатись. Щось зробити, перш ніж затопчуть нас.
Дудар. А вони діяльні, надто діяльні.
Дезі. Ну, а зараз треба поснідати. Я тут їсти принесла.
Беранже. Панно Дезі, яка ви дбайлива.
Дудар (убік). Так, дуже дбайлива.
Беранже (до Дезі). Не знаю, як віддячити вам.
Дезі (до Дудара). Якщо хочете, залишайтеся з нами.
Дудар. Не хотілося б заважати.
Дезі (до Дудара). Пане Дудар, як можна? Знайте, що це буде втіхою для нас.
Дудар. Але, знаєте, не хочу вам заважати…
Беранже (до Дудара). Та звичайно, Дударе, звичайно. З вами завжди приємно.
Дудар. Але я трохи поспішаю. В мене побачення.
Беранже. Таж перед цим ви казали, що вільні.
Дезі (витягаючи харчі з кошика). Знаєте, так важко було знайти щось їстівне. Магазини спустошені: вони жеруть усе. Частина крамниць зачинена, а на дверях пишуть: «Унаслідок перевтілення».
Беранже. Слід би загнати їх у великі обори, змусити жити в певних місцях під наглядом.
Дудар. Втілення в життя такого проекту здається неможливим. Товариство охорони тварин першим запротестує.
Дезі. Крім того, в кожного носорога є родичі й друзі, а це ще більше заплутує справу.
Беранже. В такому разі всі змовились!
Дудар. Просто солідарні.
Беранже. Але як можна бути носорогом! Де це видано! (До Дезі). Хочете, я вам допоможу стіл накрити?
Дезі (до Беранже). Не турбуйтеся. Я знаю, де тарілки. (Йде до шафи й бере звідти посуд).
Дудар(убік). О! А вона дуже добре знає квартиру…
Дезі (до Дудара). Значить, три прибори, еге ж, ви зостанетесь із нами?
Беранже (до Дудара). Та залишайтесь уже.
Дезі (до Беранже). І знаєте, всі вже звикли. Ніхто й не дивується, як череди носорогів учвал бігають по вулицях. Коли ті біжать, люди стають осторонь, а потім ідуть собі далі, роблять своє, ніби нічого й не сталося.
Дудар. Так воно наймудріше.
Беранже. Е ні, я так не можу.
Дудар (міркуючи). Цікаво, може, це якийсь експеримент провадять.
Дезі. Нумо снідати.
Беранже. Як ви, юрист, можете думати, що…
Знадвору долинає гучний тупіт від швидкого бігу череди носорогів. Грають сурми, дріботить барабан.
Що там таке?
Всі підбігають до переднього вікна.
Що там таке?
Чути гуркіт обваленої стіни. Курява вкриває частину сцени, якщо це можливо, за курявою не видно й акторів. Чути, як вони говорять.
Беранже. Нічогісінько не бачу, що там сталося?
Дудар. Хоч не видно, зате все чути.
Беранже. Ще цього не вистачало!
Дезі. Тарілки запорошаться.
Беранже. Аніякої гігієни.
Дезі. Нумо швидше їсти. Годі про це думати.
