Чужа - Володимир Адольфович Нестеренко
Гиря, який збирає гроші зі столу, сміється.
Шустрий встає, повертається обличчям до Гирі, той непомітно для Татарина і Росіянина передає Шустрому газовий пістолет.
ШУСТРИЙ
(до Росіянина)
Ну що, дурнику. Сказали: хто більше розповість — той жити буде. Ти програв. (Приставляє ствол до лоба Росіянина і спускає курок. Постріл, хмарка газу, крик…)
МАЛЮК
Всім лежати! (Шустрому.) Ти що, блядь?!
Шустрий кидає пістолет Гирі, той швидко розбирає зброю і кидає у пакунок з грошима затворну раму від кольта, деталі від парабелума й обойми.
Усі швидко виходять, Сопля відрізає провід від телефону, причому біля самого корпусу, з’єднати жили неможливо, потім салютує ножем проституткам, як лицар мечем, і йде.
Проститутки розбирають свої речі, паспорти…
Росіянин мекає, обличчям тече кров з рани на лобі, він показує, щоб його розв’язали, жодна проститутка не звертає на нього уваги.
Зібравшись і одягнувшись, проститутки швидко йдуть з дому.
* * *
В машині.
МАЛЮК
Ну, тепер буде гірше. Ці підори продали її за півторачку зелені циганам, а цигани тут не такі чмошники, як у нас. Хоча, звичайно, теж підори. Зв’язуватись небезпечно, без стрілянини не обійдеться.
ГИРЯ
Дарма ми цих нариків не угандошили. Це ж через них тепер бійня буде, вони з циганами зв’язались.
Шустрий і Сопля після слова «бійня» сміються.
МАЛЮК
Та тихо, ви. Після справи поіржем. На хуя їх вбивати? Свої ж і кінчать — постанова у них така, безпредєльні до неможливого. Ну й тьолки тепер розбіглись, волойобам звалювати потрібно — жити ж немає за що. Так що вальнуть їх свої, й до ворожки не ходи. Нам краще — вони ж самі вивезуть і закопають, а впізнати нас лише перша курва може, та, що ми у «Бізнес-центрі» вихопили, та ці два гусака. Решта тьолок з переляку не признають. Та й не будуть вони пиздіти — швидко відсмоктують собі на квиток, і з першим паровозом по рідних колгоспах.
СОПЛЯ
А ці, росіяни, нам пред’явити не можуть, що ми безпредєльщина?
МАЛЮК
(сміється)
Упіймають — пред’являть. Все пред’являть, так що краще не попадатись. Ні, якщо серйозно — не пред’являть. Вони ніхто. Тому просто кінчать нас, та й справу закінчено. Потрібно скоріше вирішувати питання і валити, доки нас місцеві мусора і бандити не ловлять.
ШУСТРИЙ
Малюк, а добре б ще тим звірям, на переході, нутрощі випустити.
МАЛЮК
Бля, Шустрий, я хуєю з тебе. Ти на рік вперед думати вирішив? Як вийде, я не проти, шугонути звірів завжди корисно. Нахабні харі.
ГИРЯ
То куди тепер?
МАЛЮК
До циган. Спробуємо викупити її назад.
ШУСТРИЙ
(йому ідея не подобається)
За які гроші?
МАЛЮК
Сім штук залишилось, і у цих забрали. Гиря, скільки там?
ГИРЯ
Майже троячка. І їхніми грошима дванадцять штук.
ШУСТРИЙ
Та ну на хуй, платити за неї. Так заберемо.
МАЛЮК
(жорстко)
Сказано тобі, спробуємо викупити. А якщо не вийде — заберемо. Ти за пару штук трусишся, а кулю між роги хочеш отримати? (Зрозумівши, що сказав двозначність, — уточнює.) В циган з цим просто.
ШУСТРИЙ
Ну, дивлячись з чого. Якщо з нагана, та порох відсирів…
Всі сміються.
Машина стоїть із загашеними вогнями, на вулиці, попереду видно яскраво освітлений приватний будинок, великий, триповерховий, на подвір’ї і на вулиці — машини, рух.
МАЛЮК
Тепер так. Гиря, давай сюди крони.
Гиря простягає Малюку гроші.
МАЛЮК
(поглянувши на пачку, не рахуючи)
Ого, ти їх вже встиг по мастям розкласти. (Додає до крон тисячу доларів.) Тут п’ятірка. Більше п’ятірки платити не будемо, згодні?
Схвальне мекання пацанів.
МАЛЮК
Я йду із Соплею. Гиря й Шустрий — дивіться он з-за того будинку, там пусто, здається в оренду — якщо нас бити почнуть або стрілянина почнеться, — підбігайте і з п’ятнадцяти кроків валіть їх.
ШУСТРИЙ
Зрозумів.
ГИРЯ
Зрозумів.
МАЛЮК
Якщо я відмаякую — на півкроку відступлю і двома руками обличчя собі затулю, але це тільки якщо вони нас обступлять і я волину не зможу сам дістати. Тоді на бігу стріляйте, відволікайте їх.
ГИРЯ І ШУСТРИЙ
Зрозуміли.
МАЛЮК
Першими пиздячте тих, хто з помповиками або з автоматами, — в циган є зброя. (До Соплі.) Ніж у рукав, коли що — зразу роби, наповал.
СОПЛЯ
