💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
У понеділок у 14:44
Таміла
У неділю у 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Анна
5 липня 2024 12:37
Джеймс Олiвер просто класний автор книг. І до речі, класний сайт. Молодці
Бродяги Пiвночi (збірник) - Джеймс Олiвер Кервуд
Юрій
7 червня 2024 13:40
Чудовий приклад якісної сучасної української книги!👍
Лис та інші детективні історії. - Мирослав Іванович Дочинець
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Дитячі книги » Два вітри - латиська казка

Два вітри - латиська казка

Два вітри - латиська казка
Сторінок:1
Додано:2-08-2024, 03:00
0 0
Голосів: 0
Читаємо онлайн Два вітри - латиська казка

Зустрілися якось у полі два брати-вітри морозяні – північний і східний. Все, що вміли, вони вже поробили: кучу-гури довкола дворищ понамітали, дороги позадували, кригу на річках снігом завіяли. Зустрілися й ну танцювати та висвистувати: ніяк не придумають, що б його ще зробити.

– Гайда в ліс, може, там знайдемо яку розвагу,– каже північний вітер, і брати, переганяючи один одного, помчали до лісу. Де вони пробігали, гілля на деревах гнулося, а сосни, осики та берези аж тріщали.

– Чуєш,– озвався східний вітер, – хтось іде лісом. Дзвіночки-брязкальця дзвенять. Де дзвіночок, то пан їде, а де брязкальце – селянин.

– Біжімо їм навстріч та поморозимо їх добряче, – запропонував північний вітер. – Ти до кого за комір полізеш? Може, до пана?

– Не знаю, чи зумію я допекти панові,– відповів східний вітер.– Шуба в нього, мабуть, шапка соболина, чоботи теплі.

– Тоді я піду зустріну пана, а ти селянина наздоганяй,– каже північний вітер.

– Гаразд – відповів йому східний брат.

Засвистіли брати, збили сніговий пил і помчали кожен у свій бік.

Надвечір, коли сонце сховалося за обрій, зустрілися вітри знову.

– Як справи, братику? – запитує східний вітер.–Мабуть, здорово довелося попотіти? Адже в пана шуба ведмежа?

– Ох, братику, молодий ти ще, зелений, нічого не тямиш! Заліз я до пана за ведмежий комір та під хутро соболине і ну його морозити. Чим щільніше пан у свою шубу закутується, тим ближче я до нього притискаюсь, насилу живим відпустив його,– хвалиться північний вітер.

– А мені, братику, з селянином не поталанило, сам ледве втік од нього живим. Бачу, їде селянин-хуторянин, кожушок на ньому благенький, весь у латках та дірках. Ну, думаю, зараз ти в мене попомерзнеш. Я заліз крізь дірку під кожуха і давай на нього холодом віяти. Але дядько був кмітливий: став руками ляскати та ногами притупувати. А як і це не допомогло, тоді зупинив коня, відшукав десь у санях сокиру, підбіг до товстелезної сосни і давай її рубати. Покотилася луна лісом, та тріски полетіли навсібіч. Жарко зробилося селянинові, пара з нього пішла, то він і кожуха кинув на сніг. Хотів я кожуха пошарпати, снігом засипати – хоч цим дошкулити, але й тут не пощастило. Наклав селянин у сани дров, підняв свого кожуха і давай вибивати сніг, що я намів, об дерево. Я вже боявся, що й кісточок своїх не позбираю. Не знаю, як і вискочив з того кожуха. Ще й досі боки болять,– скаржиться східний вітер.

Відгуки про книгу Два вітри - латиська казка (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: