Людина, ведмідь та лисиця - болгарська казка

Один чоловік пішов у ліс орати.

Аж назустріч йому іде ведмідь.

– Слухай, приятелю, нумо разом орати!

– Гаразд, – відказав чоловік, – тільки як я випряжу одного вола, щоб він попасся, то впряжу тебе!

Ведмідь погодився.

Орали, орали, зорали поле.

– Посіємо пшеницю! – сказав ведмідь.

Посіяли. Стеріг пшеницю ведмідь, стеріг увесь час, поки вона росла й стигла. А тоді прийшов чоловік жати і спитав ведмедя:

– Як будемо ділити? Кому вершки – тобі чи мені?

– Мені корінці, тобі – вершки, – відповів ведмідь.

Зжали пшеницю, обмолотили, розділили – чоловікові зерно, а ведмедю – солома!

– Ну, приятелю, ти мене обдурив! Посадимо тепер картоплю! Посадили картоплю. Ростили, підпушували її – один раз, другий. Гарна виросла картопля. Ведмідь сказав:

– Тепер мені вершки, тобі – корінці!

Чоловік погодився. Викопали картоплю, він забрав її, а ведмедю лишилось сухе картопляне бадилля.

– Ти знов обдурив мене, – заревів ведмідь. – Я тебе з’їм!

А бігла мимо лисиця, почула ту розмову і сказала:

– Чоловіче, не бійся, я тебе врятую!

Вибігла на горбок і загукала звідти:

– Чоловіче-е-е, а є коло тебе ведмеді, вовки?

Ведмідь злякався та й просить чоловіка:

– Ти кажи: «Нема, нема!»

Той і відповів:

– Нема, нема!

– А що то біля тебе – чи не пень?

Ведмідь просить:

– Кажи: «Пень, пень!»

І той відповів:

– Пень, пень!

– Чоловіче, а є в тебе мішок? – питає лисиця.

Він сказав:

– Є, є!

– Ану вкинь у мішок того пня!

– Вкинь мене, чоловіче, в мішок, – сказав ведмідь.

– Чоловіче, а мотузка в тебе є?

– Є, є!

– То зав’яжи мішок!

– Зав’яжи, чоловіче, мішок, – повторив ведмідь.

– Чоловіче, а в тебе є палиця?

– Є, є!

– То вдар його палицею по голові – бий, скільки сили стане!

Схопив чоловік палицю та ну молотити по мішку. Бив, бив, аж поки

ведмідь здох. Тоді лисиця підійшла до чоловіка й питає:

– Чоловіче, а що ти мені даси за те, що я врятувала тебе від ведмедя?

– Дам тобі дві курки.

Попросив її зачекати, пішов сам у кущі, кинув у торбу двох собак, зав’язав, а тоді вернувся до лисиці й сказав:

– Іди туди, он за той горбок і там розв’яжи торбу, а то ще набіжать собаки, проженуть тебе і курей поїдять.

Пішла лисиця за горбок, розв’язала торбу, собаки вискочили й роздерли її.